ВИКОРИСТАННЯ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ
Ключові слова:
адаптація, копінг-стратегія, стрес, першокурсник, адаптивна копінг-поведінкаАнотація
У даному науковому дослідженні звернено увагу на залежність якісної професійної підготовки першокурсників від їх успішної адаптації до ЗВО. У статті проаналізовано значення поняття адаптації, звернено увагу на проблеми, які можуть виникати при адаптації до соціально-психологічного простору закладів вищої освіти.
У роботі зазначається, що процес адаптації – явище індивідуальне та залежить цілком від внутрішнього запасу ресурсів та здатності до активної регуляції власної поведінки. Окрім того, дано визначення поняттю копінг-стратегії, яка дозволяє суб’єкту, у нашому випадку студенту, впоратися зі стресом або бути здатним функціонувати за важких життєвих ситуацій, усвідомлюючи власні дії, що, безумовно, сприятиме успішній адаптації.
Аналізуючи особливості емпіричного дослідження, перш за все, варто відмітити, що підібраний діагностичний інструментарій дозволив визначити як процес адаптації загалом сприймається студентами, а також що, на їх думку, сприятиме поліпшенню умов навчання в університеті, відповідно, відобразившись при цьому на здатності до адаптивної копінг-поведінки. Крім цього, були досліджені способи подолання труднощів у різних сферах життєдіяльності, такі як конфронтаційний копінг, дистанціювання, самоконтроль, пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності, втеча-уникнення, планування вирішення проблеми та позитивна переоцінка.
Розроблена авторами анкета використовувалась із метою попередньої діагностики адаптаційних процесів. Вибір анкети як методу обумовлений, в першу чергу, можливістю швидкого збору інформації за наявним запитом – адаптація, а також можливістю залучення великої кількості студентів.
На жаль, за сучасних умов, якісному процесу адаптації студентів-першокурсників приділяється не надто значна роль, що зумовлено необхідністю здійснення постійного та комплексного моніторингу даної проблеми, що, власне, є доволі непростим завданням. Проте, важливо пам’ятати, що успішний процес соціально-психологічної адаптації є запорукою ефективного оволодіння професійною діяльністю.
Напрямок подальших досліджень ми вбачаємо в розробці спеціальної адаптаційної програми, яка б успішно реалізувалась в рамках існуючої на даний момент освітньої системи з метою навчання студентів ефективного використання адаптивних копінг-стратегій.
Посилання
Бодров В.А. Психологический стресс: развитие и преодоление. М.: ПЕР СЭ, 2006. 528 с.
Лабезна Л.П. Психологічний аналіз застосування копінг-стратегій студентською молоддю в умовах освітньої взаємодії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017. Вип. 1(2). С. 155-159.
Мачинська Н.І. Психолого-педагогічні аспекти адаптації першокурсників до навчання у вищому навчальному закладі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна. 2012. Вип. 1. С. 142-150.
Отич Д.Д., Гузь К.В. Креативність як копінг-ресурс підлітків. Молодий вчений. 2015. №9(2). С. 131-135.
Спіріна Т.П., Зарюгіна Ю.Є. Особливості адаптації студентів–першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2014. Вип. 32. С. 182–184.
Третякова І.С., Буряк Н.О. Оптимізація навчально-виховного процесу як умова успішної адаптації студентів-першокурсників. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького: Збірник наукових праць. 2011. № 6. С. 338-344.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).