Обійми, що рятують: методика хібукі-терапії як інструмент подолання травми війни у дітей

Автор(и)

  • Інга Полілуєва Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3673-5212
  • Оксана Сахно КУ «Новослобідський центр професійного розвитку педагогічних працівників» , Україна https://orcid.org/0009-0001-3744-3185

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362241

Ключові слова:

Хібукі-терапія, ПТСР, психологічна травма, перехідний об’єкт, теорія прихильності, безпечне освітнє середовище.

Анотація

У статті проаналізовано застосування Хібукі-терапії для стабілізації дітей у прикордонних громадах. Висвітлено роль іграшки як «перехідного об’єкта», що дозволяє дитині через механізм «зворотної проєкції» та турботу про іншого винести страх назовні й відновити власну суб’єктність. Описано досвід проєкту в Новослобідській громаді (2024–2025), де дистанційні заняття допомогли знизити рівень тривожності учасників із 50 % до 21 % та подолати психосоматичні прояви. Доведено, що методика є дієвим інструментом подолання травми війни в освітньому просторі України.

Біографії авторів

Інга Полілуєва, Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка

кандидатка психологічних наук, старша викладачка

кафедри педагогіки‚ психології‚ соціальної роботи та менеджменту

Оксана Сахно, КУ «Новослобідський центр професійного розвитку педагогічних працівників»

директорка КУ «Новослобідський центр професійного розвитку педагогічних працівників»

Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області

Посилання

Боулбі Дж. Прихильність / пер. з англ. Львів: Свічадо, 2023. 480 с.

Ван дер Колк Б. Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому / пер. з англ. Харків: Віват, 2022. 464 с.

Ведишева А. Теорія прив’язаності Джона Боулбі. TASlife, 2023.

Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання: наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору / пер. з англ. О. Лизак, О. Наконечна, О. Шлапак. Львів: Вид-во Старого Лева, 2015. 416 с.

Левін П. А. Зцілення від травми / пер. з англ. Київ: Основи, 2021. 256 с.

Хібукі-терапія в Україні: особливості феномену. Нова українська школа. 2023.

Хібукі-терапія: використання в освітньому процесі та в інтеграції з СЕЕН: практичний порадник / Д. Шарон-Максимов, Г. Єфімцева, Г. Сищук; за заг. ред. О. Елькіна, О. Марущенка. Х., 2023. 64 с.

Noddings N. Caring: A Relational Approach to Ethics and Moral Education. 2nd ed. Berkeley: University of California Press, 2013. 256 p.

Winnicott D. W. Playing and Reality. London: Routledge, 2005. 210 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-25

Як цитувати

Полілуєва, І., & Сахно, О. (2026). Обійми, що рятують: методика хібукі-терапії як інструмент подолання травми війни у дітей. Психологічний журнал, (17), 165–172. https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362241

Номер

№ 17 (2026): Психологічний журнал

Розділ

Статті

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons


1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).