Психологія здоров’я в системі індивідуального консультування та групового тренінгу
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362234Ключові слова:
психологія здоров'я, психологічне благополуччя, індивідуальне консультування, психологічний тренінг, штучний інтелект, воєнний стан, професійне становлення.Анотація
У статті обґрунтовано роль психології здоров’я у системі індивідуального консультування та групового тренінгу для студентів-психологів. Проаналізовано питання психологічного благополуччя майбутніх психологів-консультантів у контексті інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) та викликів хронічної екстремальності воєнного стану. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі охорони здоров’я до проактивної парадигми психології здоров’я, спрямованої на формування внутрішніх ресурсів та резильєнтності особистості. Емпірично досліджено вплив ШІ на формування професійних компетенцій студентів. Виявлено, що цифрові інструменти сприймаються як високоефективні репетитори для засвоєння складних тем та тренажери для відпрацювання технік щирості й саморозкриття. Водночас зафіксовано критично низький рівень здатності ШІ навчати встановленню етичних меж у стосунках, що підкреслює незамінність «живого» контакту та групових форм навчання.
Посилання
Ajlouni, A., Almahaireh, A., & Whaba, F. (2023). Students’ perception of using ChatGPT in counseling and mental health education: The benefits and challenges. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 18 (20), 199–218. https://doi.org/10.3991/ijet.v18i20.42075
Bao, K. J., & Lyubomirsky, S. (2014). Making happiness last: Using the hedonic adaptation prevention model to extend the success of positive interventions. The Wiley Blackwell handbook of positive psychological interventions, 371–384. https://doi.org/10.1002/9781118315927.ch21
Diener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E., & Smith, H. L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological bulletin, 125 (2), 276. https://doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
Fordyce, M. W. (1977). Development of a program to increase personal happiness. Journal of counseling psychology, 24 (6), 511. https://doi.org/10.1037/0022-0167.24.6.511
Ezeofor, I., Lent, R. W., & Moturu, B. P. (2022). Test of a social cognitive model of restorative well-being: Application to international students. Journal of Prevention and Health Promotion, 3 (4), 468–494. https://doi.org/10.1177/26320770221097627
Keyes, C. L. (2009). The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Foundations of psychological thought: A history of psychology, 601–617. https://doi.org/10.2307/3090197
Rottweiler, B., & Gill, P. (2022). Conspiracy beliefs and violent extremist intentions: The contingent effects of self-efficacy, self-control and law-related morality. Terrorism and Political Violence, 34 (7), 1485–1504. https://doi.org/10.1080/09546553.2020.1803288
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2001). On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual review of psychology, 52 (1), 141–166. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.141
Seligman, M. E., Steen, T. A., Park, N., & Peterson, C. (2005). Positive psychology progress: empirical validation of interventions. American psychologist, 60 (5), 410. https://doi.org/10.1037/0003-066X.60.5.410
Scheel, M. J., Stabb, S. D., Cohn, T. J., Duan, C., & Sauer, E. M. (2018). Counseling psychology model training program. The Counseling Psychologist, 46 (1), 6–49. https://doi.org/10.1177/0011000018755512
Zhou, S., Zhao, J., & Zhang, L. (2022). Application of artificial intelligence on psychological interventions and diagnosis: An overview. Frontiers in Psychiatry, 13, 811665. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.811665
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
