Психологічні детермінанти етичного управління професійним розвитком педагогів

Автор(и)

  • Станіслав Сапожников «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана», Україна https://orcid.org/0000-0001-6674-7631
  • Аліна Теплицька «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана», Україна https://orcid.org/0000-0002-5276-0891

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362077

Ключові слова:

академічна доброчесність, професійна етика, штучний інтелект, професійна самоефективність, асертивність, воєнний стан.

Анотація

Дана стаття присвячена психологічним детермінантам управління професійним розвитком педагогів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на освітян в умовах воєнного стану, що призводить до девальвації професії та ризиків порушення академічної доброчесності. Виявлено переважання середнього та низького рівнів професійної самоефективності у педагогів, що свідчить про високу вразливість фахівців перед сучасними викликами. Обґрунтовано, що академічна доброчесність забезпечує збереження суб’єктності та професійної автономії педагога. Сформульовано концепцію етичного прагматизму у взаємодії зі штучним інтелектом, де асертивна позиція педагога дозволяє делегувати рутинні операції технологіям, вивільняючи ресурс для гуманістично орієнтованих форм навчання. Наголошено на необхідності впровадження гендерно-чутливих програм підтримки для відновлення психосоціальних ресурсів педагогів.

Біографії авторів

Станіслав Сапожников, «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана»

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології

Аліна Теплицька, «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана»

кандидатка педагогічних наук, завідувачка кафедри природничо-наукової підготовки

Посилання

Aldrup, K., Carstensen, B., & Klusmann, U. (2024). The role of teachers’ emotion regulation in teaching effectiveness: A systematic review integrating four lines of research. Educational Psychologist, 59 (2), 89–110. https://doi.org/10.1080/00461520.2023.2282446

Bardach, L., Klassen, R. M., & Perry, N. E. (2022). Teachers’ psychological characteristics: Do they matter for teacher effectiveness, teachers’ well-being, retention, and interpersonal relations? An integrative review. Educational psychology review, 34 (1), 259–300. https://doi.org/10.1007/s10648-021-09614-9

Bowman, M. A., Vongkulluksn, V. W., Jiang, Z., & Xie, K. (2022). Teachers’ exposure to professional development and the quality of their instructional technology use: The mediating role of teachers’ value and ability beliefs. Journal of Research on Technology in Education, 54 (2), 188–204. https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1830895

Fernandes, S., Araújo, A. M., Miguel, I., & Abelha, M. (2023). Teacher professional development in higher education: The impact of pedagogical training perceived by teachers. Education Sciences, 13 (3), 309. https://doi.org/10.3390/educsci13030309

Li, R., Liu, H., Chen, Y., & Yao, M. (2022). Teacher engagement and self-efficacy: The mediating role of continuing professional development and moderating role of teaching experience. Current psychology, 41 (1), 328–337. https://doi.org/10.1007/s12144-019-00575-5

Lu, J., Zheng, R., Gong, Z., & Xu, H. (2024). Supporting teachers’ professional development with generative AI: The effects on higher order thinking and self-efficacy. IEEE transactions on learning technologies, 17, 1267–1277. https://doi.org/10.1109/TLT.2024.3369690

Patton, K., Parker, M., & Tannehill, D. (2015). Helping teachers help themselves: Professional development that makes a difference. NASSP bulletin, 99 (1), 26–42. https://doi.org/10.1177/0192636515576040

Ramos, J. L., Cattaneo, A. A., de Jong, F. P., & Espadeiro, R. G. (2022). Pedagogical models for the facilitation of teacher professional development via video-supported collaborative learning. A review of the state of the art. Journal of Research on Technology in Education, 54 (5), 695–718. https://doi.org/10.1080/15391523.2021.1911720

Sims, S., Fletcher-Wood, H., O’Mara-Eves, A., Cottingham, S., Stansfield, C., Goodrich, J., ... & Anders, J. (2025). Effective teacher professional development: New theory and a meta-analytic test. Review of educational research, 95 (2), 213–254. https://doi.org/10.3102/00346543231217480

Smith, C., & Gillespie, M. (2023). Research on professional development and teacher change: Implications for adult basic education. In Review of Adult Learning and Literacy, Volume 7, 205–244. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003417996-7

Victor, S. E., Devendorf, A. R., Lewis, S. P., Rottenberg, J., Muehlenkamp, J. J., Stage, D. R. L., & Miller, R. H. (2022). Only human: Mental-health difficulties among clinical, counseling, and school psychology faculty and trainees. Perspectives on Psychological Science, 17 (6), 1576–1590. https://doi.org/10.1177/17456916211071079

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-25

Як цитувати

Сапожников, С., & Теплицька, А. (2026). Психологічні детермінанти етичного управління професійним розвитком педагогів. Психологічний журнал, (17), 98–104. https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362077

Номер

№ 17 (2026): Психологічний журнал

Розділ

Статті

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons


1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).