Психосоматична конверсія академічного та воєнного стресу у студентів-медиків: роль особистісних ресурсів

Автор(и)

  • Ольга Денефіль Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3606-5215
  • Олена Кулянда Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна https://orcid.org/0009-0008-2096-4890

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362069

Ключові слова:

академічний стрес, тривога, депресія, студенти-медики, психосоматичні скарги, резильєнтність, самоефективність.

Анотація

У статті розглянуто психологічні ресурси та чинники, що впливають на стан здоров’я здобувачів вищої медичної освіти в умовах академічного стресу. Проаналізовано взаємозв’язок між рівнем сприманого стресу, інтенсивністю психосоматичних скарг та показниками тривожно-депресивних станів. На основі емпіричного дослідження встановлено роль самоефективності та резильєнтності як протективних факторів, що мінімізують вплив стресогенних чинників на розвиток психосоматичної симптоматики. Отримані результати свідчать, що розвиток внутрішньої ресурсності особистості є ключовою умовою збереження психічного здоров’я майбутніх фахівців медичного профілю.

Біографії авторів

Ольга Денефіль, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

докторка медичних наук, професорка кафедри патологічної фізіології

Олена Кулянда, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

кандидатка медичних наук, доцентка кафедри патологічної фіізіології

Посилання

Бугерко Я. М., Гірняк Г. С. Соціально-психологічні чинники професійного самовизначення студентів закладів вищої освіти. Наукові записки. Серія: Психологія. 2025. Вип. 1 (3). С. 18–24. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-2

Галиченко О. О., Астремська І. В. Корекція депресивних розладів з психосоматичною симптоматикою методом гештальт-терапії. Габітус. 2021. Вип. 30. С. 82–90. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.30.14

Денефіль О. В. Соматизація стресу у здобувачів вищої освіти, які навчаються у медичних вузах, у залежності від резильєнтності. Перспективи та інновації науки. 2025. № 10(56). https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-10(56)-1485-1494

Кайманова Я. В., Рябоконь Н. С. Вплив академічних стресів на психологічне благополуччя здобувачів вищої освіти та способи їх зменшення. Психологічні студії. 2024. № 2. С. 42–47. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.2.5

Коновалова О. В., Бикова С. В. Формування резильєнтності у студентської молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2023. С. 13–17. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.2

Основи психосоматики: методичні вказівки до семінарських занять і самостійної роботи для студентів спеціальності 053 «Психологія» / уклад. Р. М. Білоус; рец. О. В. Соловйов. Кременчук: КНУ ім. М. Остроградського, 2023. 82 с.

Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни: аналітичний звіт. Хвиля 3. Січень 2024 р. / Gradus Research Company. Київ, 2024. 48 с.

Пухно С. В. Самоефективність студентів закладів вищої освіти – майбутніх психологів. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2025. № 1. С. 115–119. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.1.21

Теоретичні основи посттравматичного зростання військовослужбовців – учасників бойових дій: метод. посіб. / О. М. Кокун та ін. Київ: ТОВ «7БЦ», 2023. 148 с.

Шевчук Т. Оцінка психоемоційного стану студентів медичного факультету на етапі адаптації до навчального процесу. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2024. № 2 (16). С. 91–95. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-2-14

Campbell-Sills L., Stein M. B. Psychometric analysis and refinement of the Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC): validation of a 10-item measure of resilience. Journal of Traumatic Stress. 2007. Vol. 20, No. 6. P. 1019–1028.

Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior. 1983. Vol. 24, No. 4. P. 385–396.

Dzeruzhynska N., Hyndych A. A study of the mental health of students affected by war: comorbidity, quality of life, and effective therapeutic approaches. PMGP. 2025. Vol. 10, No. 1.

Ruiz-Camacho C., Gozalo M. Predicting university students’ stress responses: the role of academic stressors and sociodemographic variables. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education. 2025. Vol. 15, No. 8. P. 163. https://doi.org/10.3390/ejihpe15080163

Schwarzer R., Jerusalem M. Generalized self-efficacy scale. In: Weinman J., Wright S., Johnston M. (eds.). Measures in health psychology: A user’s portfolio. Windsor: NFER-NELSON, 1995. P. 35–37.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-25

Як цитувати

Денефіль, О., & Кулянда, О. . (2026). Психосоматична конверсія академічного та воєнного стресу у студентів-медиків: роль особистісних ресурсів. Психологічний журнал, (17), 60–70. https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362069

Номер

№ 17 (2026): Психологічний журнал

Розділ

Статті

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons


1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).