Феноменологія внутрішньоособистісного конфлікту в концепціях глибинної психології
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.17.2026.362063Ключові слова:
внутрішньоособистісний конфлікт, конфлікт, глибинні передумови конфліктів, умовні цінності, психологічні захисти, ідеалізоване «Я», глибинні механізми психіки, внутрішні суперечності психіки, глибинна психокорекція, напрями глибинної психології, феноменологія.Анотація
У статті розглядається психологічна природа явища внутрішньоособистісного конфлікту в межах глибинної психології, а також визначаються ключові глибинно-психологічні фактори його виникнення. Проаналізовано основні наукові підходи представників психоаналізу та глибинної психології до осмислення природи внутрішніх конфліктів особистості. Зосереджено увагу на ролі несвідомого у процесі формування внутрішнього конфлікту, а також на впливі раннього емоційного досвіду на його розвиток. Виявлено та проаналізовано зв’язок між явищем внутрішньоособистісного конфлікту та внутрішніми суперечностями психіки особистості.
Посилання
Адлер А. Практика і теорія індивідуальної психології. Київ: Пульсари, 2002. 214 с.
Стасько О. Г. Психологічна значущість умовних цінностей та їх вплив на формування ідеалізованого “Я” особистості: автореф. дис. … канд. псих. наук: 19.00.07. Київ, 2006. 20 с.
Фройд З. Психологія несвідомого. Київ: Основи, 2010. 400 с.
Юнг, К. Г. Архетипи і колективне несвідоме. Львів: Астролябія, 2018. 608 с.
Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції: навч. Посібник. Київ: Либідь, 1996. 264 с.
Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: навч. посібник. Київ: Вища школа, 2006. 382 с.
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: навч. посібник. Київ: Вища школа, 2004. 679 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).