Нейропсихологічна корекція порушень розвитку у дітей з РАС та РДУГ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.16.2026.355953Ключові слова:
нейропсихологічна корекція, розлади аутичного спектра, розлад дефіциту уваги з гіперактивністю, нейропластичність, виконавчі функції, сенсорна інтеграція, дитяча нейропсихологія.Анотація
У статті розглядаються теоретичні та прикладні аспекти нейропсихологічної корекції порушень розвитку у дітей із розладами аутичного спектра та розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Мета дослідження – проаналізувати сучасні нейропсихологічні підходи до корекції когнітивних, регуляторних та поведінкових порушень у зазначених нозологічних групах. Застосовано теоретичний аналіз і синтез наукових джерел, системний підхід до вивчення нейробіологічних та нейропсихологічних механізмів РАС і РДУГ. У роботі обгрунтовано ефективність індивідуалізованого нейропсихологічного підходу, що ґрунтується на принципах нейропластичності.
Посилання
Cortese, S., Ferrin, M., Brandeis, D., Holtmann, M., Aggensteiner, P. & Daley, D. (2016). Neurofeedback for Attention-Deficit. Hyperactivity Disorder: Meta-Analysis of clinical and neuropsychological outcomes from randomized controlled trials. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 55 (6), 444–455. DOI: 10.1016/j.jaac.2016.03.007
Faraone, S. V., Banaschewski, T., Coghill, D., Zheng, Y. & Biederman, J. (2021). The World Federation of ADHD International Consensus Statement: 208 Evidence-based conclusions about the disorder. Neuroscience &Biobehavioral Reviews, 128, 789–818. doi: 10.1016/j.neubiorev.2021.01.022.
Fuentes, J., Hervás, A., Howlin, P., & (ESCAP ASD Working Party). (2021). ESCAP practice guidance for autism: a summary of evidence-based recommendations for diagnosis and treatment. European child & adolescent psychiatry, 30 (6), 961–984. doi: 10.1007/s00787-020-01587-4.
Hume, K., Steinbrenner, J. R., Odom, S. L., Morin, K. L., Nowell, S. W., Tomaszewski, B., Szendrey, S., McIntyre, N. S., Yücesoy-Özkan, S., & Savage, M. N. (2021). Evidence-Based Practices for Children, Youth, and Young Adults with Autism: Third Generation Review. Journal of Autism and Developmental Disorders, 51 (11), 4013–4032. doi: 10.1007/s10803-020-04844-2.
Johnstone, S. J., Roodenrys, S. J., Johnson, K., Bonfield, R., & Bennett, S. J. (2017). Game-based combined cognitive and neurofeedback training using Focus Pocus reduces symptom severity in children with diagnosed AD / HD and subclinical AD / HD. International Journal of Psychophysiology, 116, 32–44. doi: 10.1016/j.ijpsycho.2017.02.015.
Lord, C., Charman, T., Havdahl, A., Carbone, P., Anagnostou, E., Boyd, B., Carr, T. & De Vries, P. J. (2021). The Lancet Commission on the future of care and clinical research in autism. The Lancet, 399 (10321), 271–334. doi: 10.1016/S0140-6736(21)01541-5.
Lukito, S., Norman, L., Carlisi, C., Radua, J., Hart, H., Simonoff, E., & Rubia, K. (2020). Comparative meta-analyses of brain structural and functional abnormalities during cognitive control in attention-deficit / hyperactivity disorder and autism spectrum disorder. Psychological Medicine, 50 (6), 894–919. doi: 10.1017/S0033291720000574.
Posar, A. & Visconti, P. (2017). Sensory abnormalities in children with autism spectrum disorder. Jornal De Pediatria, 94 (4), 342–350. doi: 10.1016/j.jped.2017.08.008.
Uddin, L. Q., Yeo, B. T. T. & Spreng, R. N. (2019). Towards a universal taxonomy of macro-scale functional human brain networks. Brain Topography,32 (6), 926–942. doi: 10.1007/s10548-019-00744-6.
Zeidan, J., Fombonne, E., Scorah, J., Ibrahim, A., Durkin, M. S., Saxena, S., Yusuf, A., Shih, A., & Elsabbagh, M. (2022). Global prevalence of autism: A systematic review update. Autism Research,15 (5), 778–790. doi: 10.1002/aur.2696.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
