Роль психологічного практикуму у формуванні стресостійкості та професійної готовності майбутніх психологів до роботи в кризових умовах
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.16.2026.355905Ключові слова:
Психологічний практикум, підготовка психологів, стресостійкість, резильєнтність, перша психологічна допомога (ППД), професійна ідентичність, кризова психологія, супервізія.Анотація
У статті обґрунтовано трансформацію ролі «Психологічного практикуму» як стратегічного інструменту формування професійної стійкості майбутніх психологів в умовах хронічної екстремальності воєнного стану в Україні. Здійснено порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних моделей підготовки (APA, EFPA), який виявив, що західна традиція базується на жорсткій протоколізації та автоматизації мікронавичок, що є критично важливим для збереження когнітивного ресурсу фахівця. За результатами емпіричного дослідження виявлено запит на чіткі алгоритми першої психологічної допомоги та протоколи роботи з травмою. Доведено, що реформування дисципліни має змістити акцент з оцінювання форми на розвиток життєстійкості та етичної спроможності студента діяти в умовах невизначеності.
Посилання
Abulfaraj, G. G., Upsher, R., Zavos, H. M., & Dommett, E. J. (2024). The impact of resilience interventions on university students’ mental health and well-being: A systematic review. Education Sciences, 14 (5), 510. https://doi.org/10.3390/educsci14050510
Amsel, E., Ashley, A., Baird, T., & Johnston, A. (2014). Conceptual change in psychology students' acceptance of the scientific foundation of the discipline. Psychology Learning & Teaching, 13 (3), 232–242. https://doi.org/10.2304/plat.2014.13.3.232
Bensley, D. A., & Lilienfeld, S. O. (2017). Psychological misconceptions: Recent scientific advances and unresolved issues. Current Directions in Psychological Science, 26 (4), 377–382. https://doi.org/10.1177/0963721417699026
Brinthaupt, T. M., Hurst, J. R., & Johnson, Q. R. (2016). Psychology degree beliefs and stereotypes: Differences in the perceptions of majors and non-majors. Psychology Learning & Teaching, 15 (1), 77–93. https://doi.org/10.1177/1475725716642116
Giani, M. S., Attewell, P., & Walling, D. (2019). The value of an incomplete degree: Heterogeneity in the labor market benefits of college non-completion. The Journal of Higher Education, 91 (4), 514–539. doi: 10.1080/00221546.2019.1653122
Halonen, V., Uusitalo, V., Levänen, J., Sillman, J., Leppäkoski, L., & Claudelin, A. (2022). Recognizing potential pathways to increasing the consumption of edible insects from the perspective of consumer acceptance: Case study from Finland. Sustainability, 14 (3), 14–39. https://doi.org/10.3390/su14031439
Hayes, S. C., Wilson, K. G., Gifford, E. V., Follette, V. M., & Strosahl, K. (1996). Experiential avoidance and behavioral disorders: A functional dimensional approach to diagnosis and treatment. Journal of consulting and clinical psychology, 64 (6), 1152. DOI: 10.1037//0022-006x.64.6.1152
Hughes, S., Lyddy, F., & Lambe, S. (2013). Misconceptions about psychological science: A review. Psychology Learning & Teaching, 12 (1), 20–31. DOI:10.2304/plat.2013.12.1.20
Mohammadkhani, S., Foroutan, A., Akbari, M., & Shahbahrami, M. (2022). Emotional schemas and psychological distress: Mediating role of resilience and cognitive flexibility. Iranian Journal of Psychiatry, 17 (3), 284. doi: 10.18502/ijps.v17i3.9728
Reddy, S. M., Montambault, J., Masuda, Y. J., Keenan, E., Butler, W., Fisher, J. R., ... & Gneezy, A. (2017). Advancing conservation by understanding and influencing human behavior. Conservation Letters, 10 (2), 248–256. doi:10.1111/conl.12252.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
