Психодіагностика та психокорекція професійного вигорання педагогів

Автор(и)

  • Віктор Первий ПУ «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана», Україна https://orcid.org/0009-0008-1344-5849
  • Тетяна Перепелюк Маріупольський державний університет , Україна https://orcid.org/0000-0001-6313-2279

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.15.2025.342134

Ключові слова:

психодіагностика, психокорекція, вигорання, втома від співчуття, педагоги, тренінг.

Анотація

Дана стаття присвячена питання психологічної діагностики та психокорекції професійного вигорання педагогів. Вигорання – це психосоціальний синдром, що розвивається у відповідь на хронічний стрес, пов'язаний з роботою. У психодіагностиці зазвичай він вимірюється та визначається трьома симптомами: емоційним виснаженням, цинізмом та зниженням професійної ефективності. Однією з найпоширеніших методик, що використовується для вимірювання вигорання, є Опитувальник вигорання Маслаха (MBI). Результати психодіагностики є основою для розробки індивідуальної або групової психокорекційної програми. Повторна діагностика після завершення корекційної роботи дозволяє оцінити її ефективність та внести необхідні зміни.

Біографії авторів

Віктор Первий, ПУ «Заклад вищої освіти «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана»

доктор медичних наук, професор кафедри природничо-наукової підготовки

Тетяна Перепелюк, Маріупольський державний університет

кандидатка психологічних наук, професорка кафедри практичної психології

Посилання

Bhugra, D. (2025). Compassion fatigue: result or cause of burnout? And do doctors get it?. Journal of the Royal Society of Medicine, 118 (4), 138–140.

Demerouti, E. (2024). Burnout: a comprehensive review. Zeitschrift für Arbeitswissenschaft, 78 (4), 492–504.

Jennings, P. A., & Greenberg, M. T. (2009). The prosocial classroom: Teacher social and emotional competence in relation to student and classroom outcomes. Review of educational research, 79 (1), 491–525.

Klusmann, U., Kunter, M., Trautwein, U., Lüdtke, O., & Baumert, J. (2008). Engagement and emotional exhaustion in teachers: Does the school context make a difference?. Applied psychology, 57, 127–151.

Kristensen, T. S., Borritz, M., Villadsen, E., & Christensen, K. B. (2005). The Copenhagen Burnout Inventory: A new tool for the assessment of burnout. Work & stress, 19 (3), 192–207.

Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Understanding the burnout experience: recent research and its implications for psychiatry. World psychiatry, 15 (2), 103–111.

Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual review of psychology, 52 (2001), 397–422.

Pishghadam, R., Adamson, B., Sadafian, S. S., & Kan, F. L. (2014). Conceptions of assessment and teacher burnout. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 21 (1), 34–51.

Ouellette, R. R., Frazier, S. L., Shernoff, E. S., Cappella, E., Mehta, T. G., Maríñez-Lora, A., ... & Atkins, M. S. (2018). Teacher job stress and satisfaction in urban schools: Disentangling individual-, classroom-, and organizational-level influences. Behavior therapy, 49 (4), 494–508.

Swider, B. W., & Zimmerman, R. D. (2010). Born to burnout: A meta-analytic path model of personality, job burnout, and work outcomes. Journal of Vocational behavior, 76 (3), 487–506.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-26

Як цитувати

Первий, В. ., & Перепелюк, Т. (2025). Психодіагностика та психокорекція професійного вигорання педагогів. Психологічний журнал, (15), 122–128. https://doi.org/10.31499/2617-2100.15.2025.342134

Номер

№ 15 (2025): Психологічний журнал

Розділ

Статті

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons


1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).