Концептуальний аналіз ролі емоційного інтелекту в забезпеченні лідерської ефективності
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.15.2025.342103Ключові слова:
емоційний інтелект, ефективність лідерства, управління змінами, трансформаційне лідерство, емпатія, організаційна культура, цифрове лідерство, командна згуртованість, психологічна безпека, довіра.Анотація
У статті досліджено роль емоційного інтелекту як ключового чинника ефективного лідерства. Проаналізовано провідні теоретичні моделі емоційного інтелекту та їх застосування у практиках управління. Розглянуто взаємозв’язок між емоційною компетентністю та результативністю лідерів, зокрема здатністю формувати довіру, управляти конфліктами та підтримувати психологічну безпеку. Запропоновано концептуальну модель, що інтегрує психологічні та управлінські аспекти й враховує вплив організаційної культури і цифрового середовища.
Посилання
Ashkanasy, N. M. & Tse, B. (2000). Transformational leadership as management of emotion: A conceptual review. Emotions in the workplace: Research, theory and practice. Quorum Books.
Bar-On, R. (2006). The Bar-On model of emotional-social intelligence (ESI) Psicothema, 13–25.
Bass, B. M. & Riggio, R. E. (2006). Transformational leadership Psychology Press.
Boyatzis, R. E., Goleman, D., & Rhee, K. (2000). Clustering competence in emotional intelligence: Insights from the Emotional Competence Inventory (ECI). Handbook of emotional intelligence. Jossey-Bass, 343–362.
Cherniss, C. (2010). Emotional intelligence: Toward clarification of a concept Industrial and Organizational Psychology, 3 (2), 110–126.
George, J. M. (2000). Emotions and leadership: The role of emotional intelligence. Human Relations, 53 (8), 1027–1055.
Goleman, D. (1995). Emotional intelligence: Why it can matter more than IQ Bantam Books.
Goleman, D. (1998). Working with emotional intelligence. Bantam Books.
Goleman, D., Boyatzis, R., & McKee, A. (2002). Primal leadership: Realizing the power of emotional intelligence. Harvard Business School Press.
de Jager, P. (2001). Resistance to change: A new view of an old problem. The Futuristic, 24–27.
Issah, M., Zimmerman, J. A. (2016). A change model for 21st century leaders: The essentials. International Journal of Pedagogical Innovations, 4 (1), 23–29.
Foltin, A. & Keller, R. (2012). Leading change with emotional intelligence. Nurs Manage, 43 (11), 20–25. doi: 10.1097/01.NUMA.0000421675.33594.63
Liden, R. C., Wayne, S. J., Liao, C. & Meuser, J. D. (2014). Servant leadership and serving culture: Influence on individual and unit performance. Academy of Management Journal, 57 (5), 1434–1452.
Mandell, B., Pherwani, S. (2003). Relationship between emotional intelligence and transformational leadership style: A gender comparison. Journal of Business and Psychology, 17 (3), 387–404.
Mayer, J. D. & Salovey, P. (1997). What is emotional intelligence? Emotional development and emotional intelligence: Educational implications. Basic Books.
Mayer, J. D., Caruso, D. R. & Salovey P. (2000). Emotional intelligence meets traditional standards for intelligence. Intelligence, 267–298.
Mayer, J. D., Roberts, R. D. & Barsade, S. G. (2008). Human abilities: Emotional intelligence. Annual Review of Psychology, 507–536.
Mayer, J. D., Salovey, P. & Caruso, D. R. (2008). Emotional intelligence: New ability or eclectic traits? American Psychologist, 63 (6), 503–517.
Moore, B. (2009). Emotional intelligence for school administrators: A priority for school reform? American Secondary Education, 20–28.
Salovey, P. & Mayer, J. D. (1990). Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality, 185–211. https://doi.org/10.2190/DUGG-P24E-52WK-6CDG
Srivastava, K. (2013). Emotional intelligence and organizational effectiveness. Industrial Psychiatry Journal, 22 (2), 97–99.
Walumbwa, F. O., Avolio, B. J., Gardner, W. L., Wernsing, T. S. & Peterson, S. J. (2008). Authentic leadership: development and validation of a theory-based measure. Journal of Management, 89–126. https://doi.org/10.1177/0149206307308913
Wong, C. S. & Law, K. S. (2002). The effects of leader and follower emotional intelligence on performance and attitude: an exploratory study. The Leadership Quarterly, 243–274. https://doi.org/10.1016/S1048-9843(02)00099-1
Yukl, G. (2013). Leadership in organizations. Pearson Education.
Zimmerman, J. (2006). Why some teachers resist change and what principals can do about it. NASSP Bulletin, 238–249.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
