Міжособистісний конфлікт в освітньому середовищі як об’єкт наукового дослідження
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.14.2025.328749Ключові слова:
конфілкт; конфліктність особистості; здобувачі освіти; освітнє середовище; учасники освітнього процесу.Анотація
В статті висвітлені теоретичні та методологічні засади дослідження міжособистісного конфлікту в освітньому середовищі. Розкрито причини та фактори його виникнення, з'ясовано основні види міжособистісного конфлікту та проаналізовано відношення сторін конфлікту. В дослідженні обгрунтовано методи емпіричного дослідження міжособистісного конфлітку, відповідно до здійсненого соціально-психологічного аналізу учасників конфліктної ситуації в освітньому середовищі. Отримані результати дослідження можуть бути використані для психолгічного дослідження з ціллю здобуття необхідних для профілактичних чи корекційних заходів, психологічного супроводу здобувачів освіти.
Посилання
Горностай П. П. Рольові конфлікти в системі професійної діяльності. Вища школа. 1990, С. 10–21.
Макарчук Н. О. Психологічні особливості проведення аналізу та експертизи конфліктів у студентських групах. Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. Методика конфліктологічної експертизи. № 3. Київ, 2003. С. 50–55.
Овчинников В. Г., Ромах В. А., Фоміна Л. С. Психологія конфліктів. Академічний проект, 2019, С. 156–160.
Рибакова М. Конфлікти між викладачами та студентами: типи, причини, вирішення та профілактика. Педагогічна наука. 2007, 125 с.
С. О. Гарькавець, Л. П. Волченко. Конфлікти в освітньому середовищі: діагностика та практика вирішення: навчально-методичний посібник. Харків: Друкарня «Мадрид», 2020, 92 с.
Скрипніченко О. В., Козловська Л. І., Гусєва Н. В. Психологія молоді. Навчальний посібник. Київ: Видавничий дім «Академія», 2009. 256 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
