Про взаємозв’язок між психологічним благополуччям і мотивацією учіння у молодших школярів
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.14.2025.328740Ключові слова:
мотивація учіння; пізнавальна мотивація; мотивація саморозвитку; усвідомлення значущості навчальної діяльності; психологічне благополуччя; гедоністична спрямованість.Анотація
У статті представлено дані про психологічне благополуччя дітей молодшого шкільного віку із різними типами мотивації учіння. Встановлено позитивні зв’язки психологічного благополуччя та компонентів його структури із внутрішньою мотивацією учіння, негативні – із зовнішньою мотивацією учіння. Показано, що для молодших школярів із високим рівнем психологічного благополуччя характерними є пізнавальна мотивація, мотивація саморозвитку, усвідомлення значущості навчальної діяльності для себе, але при цьому – орієнтація на високу успішність. При низькому рівні психологічного благополуччя у дітей яскраво виражена зовнішня мотивація учіння, що відображає насамперед вимоги вчителя, суб’єктивне сприйняття труднощів у навчанні, негативне ставлення до навчання, мотивація дошкільного типу з її гедоністичною спрямованістю.
Посилання
Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J. & Griffin S. (1985). The Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment, № 49, 71–75.
Ryan, R. M. & Deci, E. L. (2017). Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development and wellness. N-Y.: The Guilford Press.
Ryff, C. (2014). Psychological well-being revisited : Advances in the science and practice of eudaimonia. Psychotherapy and psychosomatics, 83, 10–28.
Scarr, S., & McCartney, K. (1983). How people make their own environments: A theory of genotype environment effects. Child Development, 54 (2), 424–435.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
