Ключові характеристики негативної креативності особистості, що виявляються у її девіантній поведінці
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.10.2023.285322Ключові слова:
моральна ідентичність; макіавелізм; негативна креативність; особистісні характеристики; поведінкові прояви.Анотація
Стаття спрямована на прояснення внеску моральної ідентичності та макіавеллізму як предикторів негативної креативності – розв’язання леґітимного завдання, внаслідок чого завдається ненавмисна шкода іншим. Для запобігання такому впливу на оточуючих важливо зрозуміти, які особистісні характеристики є предикторами поведінкових проявів негативної креативності. З’ясовано, що ключовими характеристиками профілю негативної креативності дорослих є макіавеллізм і низькі значення моральної ідентичності. Згідно з результатами, здатність контролювати власні імпульси та інтеріоризація моральних якостей, розвинені на середньому рівні, а також високий макіавелізм і середня здатність самоконтролю є предикторами неґативної креативності та компонентами ризику. У разі негативної креативності важливо брати до уваги не низький рівень розвитку позитивних характеристик (сумлінність і моральна ідентичність), а їхні середні значення.
Посилання
Aquina K., Reed II A. The Self-Importance of Moral Identity. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. Vol. 83(6). P. 1423–1440. doi:10.1037//0022-3514.83.6.1423
Bandura A. Social cognitive theory of self-regulation. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 1991. Vol. 50. P. 248–287.
Barbot B. et al. Negative ideation in creative problem-solving is task-specific too: Evidences from a sample of incarcerated juveniles. Thinking Skills and Creativity. 38 (2020): 100740. doi:https://DOI.org/10.1016/j.tsc.2020.100740
McCrae R.R., Costa P.T. Validation of the five – factor model of personality across instruments and observers. Journal of Personality and Social Psychology. 1987. Vol. 52. P. 81–90.
Hao N., Tang M., Yang J., Wang Q., Runco M.A. A New Tool to Measure Malevolent Creativity: The Malevolent Creativity Behavior Scale. Front. Psychol. 2016. Vol. 7. P. 682. doi:10.3389/fpsyg.2016.00682
James K., Clark K., Cropanzano R. Positive and negative creativity in groups, institutions, and organizations: A model and theoretical extension. Creativity Research Journal. 1999. Vol. 12(3). P. 211–226. doi:10.1207/s15326934crj1203_6
Jonason P.K., Richardson E.N., Potter L. Self-reported creative ability and the Dark Triad traits: An exploratory study. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2015. Vol. 9(4). P. 488–494. doi:10.1037/aca0000037
Kapoor H. The creative side of the Dark Triad. Creativity Research Journal. 2015. Vol. 27(1). P. 58–67. doi:10.1080/10400419.2014.961775
Kapoor H., Khan A. The measurement of negative creativity: Metrics and relationships. Creativity Research Journal. 2016. Vol. 28(4). P. 407–416. doi:10.1080/10400419.2016.1229977
Kapoor H., Khan A. Creators and Presses: The Person—Situation Interaction in Negative Creativity. The Journal of Creative Behavio. 2020. Vol. 54. P. 75–89. doi:10.1002/jocb.346
McLaren R.B. The dark side of creativity. Creativity Research Journal. 1993. Vol. 6(1—2). P. 137–144. doi:10.1080/10400419309534472
Runco M.A. Creative morality: Intentional and unconventional. Creativity Research Journal. 1993. Vol. 6 (1–2). P. 17–28. doi:10.1080/10400419309534463
Runco M.A. Hot topic 2. The dark side of creativity: Potential better left unfulfilled / J.A. Plucker (ed.). Creativity and innovation: Theory, research, and practice, Р. 49–59. Prufrock Press Inc., 2017.
Shen W. et al. A Theoretical and Critical Examination on the Relationship between Creativity and Morality. Curr. Psychol. 2019. Vol. 38. P. 469–485. doi:10/1007?s12144-017- 9613-9
Опубліковано
Версії
- 2023-07-28 (2)
- 2023-07-28 (1)
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
