ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ І РОЗУМІННЯ ІНШОМОВНОГО ТЕКСТУ
Ключові слова:
породження тексту, сприйняття, розуміння інформації, запам’ятовування, мовлення, семантична напруженість, рекурентність, дейксисАнотація
Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.
Посилання
Адмони В.Г. Синтаксическое напряжение в стихе и прозе. Инвариантные синтаксические значения и структура предложения (Доклады на конференции по теоретическим проблемам синтаксиса). Москва : Наука, 1969. С. 5–16.
Барт Р. Від твору до тексту. Антологія світової літературно-критичної думки 20 ст. Львів: Вид-во «Літопис», 2002. C. 451–458.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М. : Искусство, 1979. 424 с.
Белокопытова И.А. Рекуррентность как лингвокультурная категория (на материале русского и немецкого языков). Автореферат….канд. филол. н. Краснодар, 2010. 18 с.
Богин Г.И. Типология понимания текста. Калинин : КГУ, 1986. 86 с.
Валгина Н.С. Теория текста. Москва : Логос, 2003. 173 с.
Васильева О.Ф. Методика интерпретационного типа в практике обучения чтению. Москва : МГУ, 2000. 126 с.
Витгенштейн Л. Философские исследования. Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 79–128.
Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе: Монография. М.: Высшая школа, 1986. 416 с.
Выготский Л.С. Педагогическая психология. М. : Педагогика-Пресс, 1991. 536 с.
Гадамер Х.Г. Истина и метод. М. : Прогресс, 1988. 704 с.
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М. : Наука, 1981. 140 с.
Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М. : Прогресс, 1984. 400 с.
Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М. : Наука, 1982. 159 с.
Залевская А.А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды. Москва : Гнозис, 2005. 542 с.
Залевская А.А., Медведева И.Л. Психолингвистические проблемы учебного двуязычия. Тверь : Тверской гос.ун-т, 2002. 194 с.
Засєкін С.В. Психолінгвістичні аспекти перекладу. Луцьк : ВІЕМ, 2006. 144 с.
Зимняя И.А. Репродуктивность и продуктивность в обучении иностранным языкам. Иностранные языки в школе.1992. № 1. С.1620.
Карнап Р. Философия пространства и времени. М. : Изд-во Либроком, 2009. 321 с.
Клычникова З.И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке. М. : Просвещение, 1983. 206 с.
Колобаев В.К. Психология восприятия и организация учебного материала. Вопросы психологии. 1989. №6. С. 61–69.
Кубрякова Е.С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. Москва: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. Москва : Смысл, 1999. 287 с.
Остин Дж. Слово как действие. Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. 17. С. 22130.
Остринская Н.Н. Лексические средства создания эмоционально – экспрессивной напряженности художественного дискурса. Человек. Язык. Культура. Киев : Издательский дом Дмитрия Бураго, 2013.Ч. 2. С. 327–333.
Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. К. : Фитосоциоцентр, 2002. 336 с.
Скалкин В.Л. Основы обучения устной иноязычной речи. М. : Рус.яз.,1981. 248 с.
Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики. М. : Высш.шк., 1973. 342 с.
Шубин Э.П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. М. : Просвещение, 1972. 351 с.
Boost K. (1964) Neue Untersuchungen zum Wesen und zur Struktur des deutschen Satzes. Berlin : Akademie-Verlag. 88 р.
Cuyckens H., Dirven Rene’, Taylor John-R. Cognitive Approaches to Lexical Semantics. Cognitive Linguistic Research, vol. 23. 2003. Mount de Gruyter, Berlin, New York.
Schlik M. General Theory of Knowledge. 1985. Open Court Publishing. 410 p.
Wasilewski J. Contemporary Understanding of the Reading Process and Reading Strategies Used by ESOL Learners while Reading a Written Discourse [Electronic Discourse] Humanising Language Teaching. Issue 4. 2009. Available at: http: // hltmag.co.uk /aug09/ mart 02.htm.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
