Психологічні особливості національної самосвідомості здобувачів вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.13.2024.314994Ключові слова:
національна самосвідомість, самосвідомість, свідомість, національна ідентифікація, ціннісні орієнтири, «Я-образи», здобувачі вищої освіти, психологічні особливості.Анотація
У статті висвітлено психологічні особливості національної самосвідомості у здобувачів вищої освіти. Виділено наступні психологічні особливості: цілісну та сформовану систему ціннісних орієнтирів, усталену ієрархію «Я-образу», національну саморефлексію, національну самоідентифікацію, індивідуалізацію національних проявів здобувача. Розкрито суть вікових надбань базової довіри до середовища існування та підвищеної національної відповідальності, що визначаються психологічними особливостями національної самосвідомості. Проаналізовано трансформацію національної самосвідомості під впливом російської агресії.
Посилання
Буяшенко В.В. Національна самосвідомість українців: проблема самоідентифікації. Україна – суспільство. Т. 2. С. 144–151.
Дем’яненко Ю.О., Мазур Т.В. Криза юнацького віку: конспект лекцій. Чернігів: ЧДТУ. 2016. 112 с. URL: https://studfile.net/preview/6383106/page:56/ (дата звернення: 24.10.2024).
Зелінська Є. І. Національна самосвідомість та фактори її формування. Філософські проблеми гуманітарних наук. 2009. 500 с. URL: https://info-library.com.ua/books-text-11405.html (дата звернення: 22.10.2024).
Іващенко К.В. Національна самосвідомість. Енциклопедія сучасної України / ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк. Київ, 2020.
Індивідуально-психологічні особливості особистості. URL: https://alexus.com.ua/individualno-psixologichni-osoblivosti-osobistosti/ (дата звернення: 05.10.2024).
Кін О. Витоки проблеми формування національної самосвідомості особистості. Інноватика у вихованні. 2021. № 13. С. 163–172.
Кін О.М. Особливості самосвідомості здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. 2020. С. 176–178.
Малюк А. Психологічні особливості національної самосвідомості особистості. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. 2023. 75 с.
Паніч Ю. Національна свідомість українських громадян в сучасних умовах. Політичні інститути і процеси. 2006. №6. С. 45–51.
Розвиток національної свідомості та національної ідентичності особистості у воєнний та повоєнний періоди: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 листопада 2023 р м. Рівне). Упоряд. В. Павелків, Н. В. Корчакова. Рівне, 2023. 176 с.
Розлуцька Г. Аксіологічні детермінанти патріотизму дітей та молоді в умовах війни. Освітні обрії. 2023. № 1 (56). С. 26–29.
Розлуцька Г. Формування національної свідомості Українців у процесі державотворення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Педагогічна, соціальна робота. Ужгород. № 16–17. С. 81–83.
Савчук В. А. Особливості розвитку національної самосвідомості студентів ЗВО під впливом історичних міфів. Острозька академія. 2023. 15 с. URL: https://www.oa.edu.ua/ua/science/vcheni_rady/razovi_specializovani_vcheni_radi/savchuk_volodymyr_andriiovych
Співак Л.М. Вікова динаміка національної саморефлексії особистості в юності. Проблеми сучасної психології. 2024. № 23. С. 585–595.
Співак Л.М. Психологічні основи розвитку національної самосвідомості в юнацькому віці: автореф. дис. ... д-ра псих. наук: 19.00.07. Київ. 2016. 43 с.
Тимошенко О.І., Чупрій Л.В. Історичні етапи становлення системи політичних цінностей як складової української національної самосвідомості. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Київ. 2023. №1. С. 135–140.
Фурманюк М. Національно-державна самосвідомість: сутність поняття та напрями модернізації. Наукові записки. №6 (56). С. 290–299.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).