Anxiety can reduce attention and accelerate the subjective passage of time
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.11.2023.298408Ключові слова:
сприйняття часУ, прискорений суб'єктивний уривок часу, перспектива часу, увага, свідомість, тривога.Анотація
Це дослідження є тестом гіпотези про те, що прискорений суб'єктивний часовий прохід (ASTP) відбувається внаслідок підвищення рівня тривоги і, в той же час, зниження рівня уваги. Гіпотеза ґрунтувалася на моделі уважних воріт (AGM) і розглядалася на автобіографічній шкалі сприйняття часу. Ідентифікація основних відносин дозволяє передбачити зміну ASTP через відповідні елементи. Серед цих елементів - тривога та увага. Попередні дослідження вже допомогли встановити взаємодію між тривожністю та сприйняттям часу через короткі проміжки часу. У цьому дослідженні ці взаємодії визначалися в автобіографічному масштабі.
Метою дослідження було визначити, чи існує взаємозв'язок між тривожністю та сприйняттям часу, яке прискорює проходження суб'єктивного часу в автобіографічному масштабі, через зменшення уваги та усвідомлення. В дослідженні була використана аторська анкети, основними питаннями якої були питання про час. Ця анкета була використана в 2021 році, щоб сформувати попередні висновки. У 2023 році з цієї анкети були використані лише три питання про час, щоб встановити відмінності в показниках сприйняття часу, враховуючи виникнення історичних подій.
Посилання
Altemus M., Sarvaiya N., Neill Epperson C. Sex differences in anxiety and depression clinical perspectives. In Frontiers in Neuroendocrinology. 2014. Vol. 35, Issue 3, P. 320–330. Academic Press Inc. https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2014.05.004
Angrilu A., Cherubini P., Pavese A. The influence of affective factors on time perception. In Perception & Psychophysics, 1997. Vol. 59, Issue 6.
Balashova E. Yu., Mikeladze L. I. Age differences in the perception and experience of time. 2016.
Bar-Haim Y., Kerem A., Lamy D., Zakay D. When time slows down: The influence of threat on time perception in anxiety. Cognition and Emotion, 2010. 24 (2), Р. 255–263. https://doi.org/10.1080/02699930903387603
Bejan A. Why the Days Seem Shorter as We Get Older. European Review, 2019. 27 (2), Р. 187–194. https://doi.org/10.1017/S1062798718000741
Brown K. W., Ryan R. M. Mindful attention awareness scale. Journal of Personality and Social Psychology, 2003.
Bueti D., Walsh V. The parietal cortex and the representation of time, space, number and other magnitudes. In Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 2009. Vol. 364, Issue 1525, Р. 1831–1840. Royal Society. https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0028
Coelho M., Ferreira J.J., Dias B., Sampaio C., Martins I.P., Castro-Caldas A. Assessment of time perception: The effect of aging, 2004.
Corbetta M., Shulman G. L. Control of goal-directed and stimulus-driven attention in the brain. Nature Reviews Neuroscience, 2002. 3 (3), Р. 201–215.
Craik F.I.M., Hay J.F. Aging and judgments of duration: Effects of task complexity and method of estimation. In Perception & Psychophysics, 1999. Issue 3.
Derryberry D., Reed M.A. Anxiety-related attentional biases and their regulation by attentional control. Journal of Abnormal Psychology, 2002. 111 (2), Р. 225.
Droit-Volet S. Time perception, emotions and mood disorders. In Journal of Physiology Paris , 2013. Vol. 107, Issue 4, Р. 255–264. https://doi.org/10.1016/j.jphysparis.2013.03.005
Droit-Volet S., Gil S. The time-emotion paradox. In Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 2009. Vol. 364, Issue 1525, Р. 1943–1953. Royal Society. https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0013
Droit-Volet S., Meck W. H. How emotions colour our perception of time. Trends in Cognitive Sciences, 2007. 11 (12), Р. 504–513. https://doi.org/10.1016/j.tics.2007.09.008
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
