Соматичні кореляти посттравматичного стресового розладу

Автор(и)

  • Олександр Сафін Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0001-5745-8635

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.11.2023.298407

Ключові слова:

посттравматичний стресовий розлад; соматичні кореляти; механізми коморбідності; соматичні дисфункції; психосоматична і соматична симптоматика

Анотація

У статті представлено результати контент-аналізу сучасних зарубіжних досліджень, націлених на виявлення соматичних корелятів посттравматичного стресового розладу. Зазначається, що на сьогодні у науковій літературі з зазначеної проблеми опис механізмів коморбідності ПТСР і соматичних дисфункцій є багато у чому суперечливим і не прояснює каузально-наслідкові зв'язки при формуванні ПТСР і соматичних проявів. Показано, що ПТСР, у переважній більшості випадків пов'язаний із різною психосоматичною і соматичною симптоматикою.

Біографія автора

Олександр Сафін, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

доктор психологічних наук, професор, завідувач кaфeдри пcиxoлoгiї

Посилання

Almli L.M., Fani N., Smith A.K. et al. Genetic approaches to understanding post-traumatic stress disorder. The international journal of neuropsychopharmacology. 2014. Vo l. 17. № 2. P. 355–370. DOI: 10.1017/S1461145713001090.

American Psychiatric Association: Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition. Arlington, VA: American Psychiatric Association, 2013. 443 p.

A prospective examination of sex differences in posttraumatic autonomic functioning / A.V. Seligowski, E.R. Steuber, R. Hinrichs [et al.]. Neurobiology of Stress. 2021. Vol. 15. Article ID 100384. 11 p. DOI:10.1016/j.ynstr.2021.100384

Andreasen N.C. What is post-traumatic stress disorder? Dialogues in Clinical Neuroscience. 2011. Vol. 13. №3. P. 240–243. DOI:10.31887/DCNS.2011.13.2/nandreasen

Andreski P., Chilcoat H., Breslau N. Post-traumatic stress disorder and somatization symptoms: a prospective study. Psychiatry Research. 1998. Vol. 79. №2. P. 131–138. DOI:10.1016/s0165-1781(98)00026-2

Angleman A.J., Van Hasselt V.B., Schuhmann B.B. Relationship between posttraumatic stress symptoms and cardiovascular disease risk in firefighters. Behavior Modification. 2022. Vol. 46. №2. P. 321–351. DOI:10.1177/01454455211061320

Autonomic responses to fear conditioning among women with PTSD and dissociation / A.V. Seligowski, L.A.M. Lebois, S.B. Hill, I. Kahhale, J.D. Wolff, T. Jovanovic, Sh.R. Winternitz, M.L. Kaufman, K.J. Ressler. Depression and Anxiety. 2019. Vol. 36. №7. P. 625–634. DOI:10.1002/da.22903

Auxéméry Y. Post-traumatic psychiatric disorders: PTSD is not the only diagnosis. La Presse Médicale. 2018. Vol. 47. №5. P. 423–430. DOI:10.1016/j.lpm.2017.12.006

Bazan Blanco M., Matos Do Canto-De-Souza A.L. Anxiety, Memory and Post-Traumatic Stress Disorder Ansiedad, Memoria y el Trastorno de Estrés Post-Traumático. CES Psicologia. 2018. Vol. 11. №2. P. 53-65. DOI:10.21615/cesp.11.2.5

Burnout, depersonalization, and anxiety contribute to post-traumatic stress in frontline health workers at COVID-19 patient care, a follow-up study / A.J. Miguel-Puga, D. Cooper-Bribiesca, F.J. Avelar-Garnica [et al.]. Brain and Behavior. 2021. Vol. 11. № 3. Article ID e02007. 9 p. DOI:10.1002/brb3.2007

Fonkoue I.T., Michopoulos V., Park J. Sex differences in post-traumatic stress disorder risk: autonomic control and inflammation. Clinical Autonomic Research. 2020. Vol. 30. P. 409–421. DOI:10.1007/s10286-020-00729-7

Fu Q. Autonomic dysfunction and cardiovascular risk in post-traumatic stress disorder. Autonomic Neuroscience. 2022. Vol. 237. Article ID 102923. 10 p. DOI:10.1016/j.autneu.2021.102923

Hori H., Kim Y. Inflammation and post-traumatic stress disorder. Psychiatry and Clinical Neurosciences. 2019. Vol. 73. №4. P. 143–153. DOI:10.1111/pcn.12820

Howie H., Rijal C.M., Ressler K.J. A review of epigenetic contributions to post-traumatic stress disorder. Dialogues in Clinical Neuroscience. 2019. Vol. 21. №4. P. 417-428. DOI:10.31887/DCNS.2019.21.4/kressler

Husky M.M., Mazure C.M., Kovess-Masfety V. Gender differences in psychiatric and medical comorbidity with post- traumatic stress disorder. Comprehensive Psychiatry. 2018. Vol. 84. P. 75-81. DOI:10.1016/j.comppsych.2018.04.007

Kim T.D., Lee S., Yoon S. Inflammation in Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD): A Review of Potential Correlates of PTSD with a Neurological Perspective. Antioxidants. 2020. Vol. 9. №2. Article ID 107. 23 p. DOI:10.3390/ antiox9020107

Krantz D.S., Shank L.M., Goodie J.L. Post-traumatic stress disorder (PTSD) as a systemic disorder: Pathways to cardiovascular disease. Health Psychology. 2022. Vol. 41(10). P. 651–662. DOI:10.1037/hea0001127

Meinhausen C., Prather A.A. Sumner J.A. Posttraumatic stress disorder (PTSD), sleep, and cardiovascular disease risk: A mechanism-focused narrative review. Health Psychology. 2022. Vol. 41(10). P. 663–673. DOI:10.1037/hea0001143

Nardi A.E., Karam E.G., Carta M.G. Fibromyalgia patients should always be screened for post-traumatic stress disorder. Expert Review of Neurotherapeutics. 2020. Vol. 20. №9. P. 891-893. DOI:10.1080/14737175.2020.1794824

Pathophysiological Bases of Comorbidity: Traumatic Brain Injury and Post-Traumatic Stress Disorder / K.B. Gary, K.A. Leite-Morris, L. Wang, K.K. Rumbika, S.C. Heinrichs, X. Zeng, L. Wu, D.T. Arena, Y.D. Teng. Journal of Neurotrauma. 2018. Vol. 35. №2. P. 210–225. DOI:10.1089/neu.2016.4953

Post-traumatic stress disorder and risk of osteoporosis: A nationwide longitudinal study / W.S. Huang, J.W. Hsu, K.L. Huang [et al.]. Stress and Health. 2018. Vol. 34. №3. P. 440–445. DOI:10.1002/smi.2806

Post-traumatic stress disorder as a predictor for incident hypertension: a 3-year retrospective cohort study / V. Mendlowicz, M.L. Garcia-Rosa, M. Gekker [et al.]. Psychological Medicine. 2021. Vol. 53. №1. P. 132-139. DOI:10.1017/S0033291721001227

Prevalence and correlates of chronic fatigue syndrome and post-traumatic stress disorder after the outbreak of the COVID-19 / L.Simani, M. Ramezani, I.A. Darazam, M. Sagharichi, M.A. Aalipour, F. Ghorbani, H. Pakdaman. Journal of NeuroVirology. 2021. Vol. 27. P. 154–159. DOI:10.1007/s13365-021-00949-1

Psychosomatic Aspects of the Development of Comorbid Pathology: A Review / R.Tatayeva, E.Ossadchaya, S.Sarculova, Z.Sembayeva, S.Koigeldinova. Medical Journal of the Islamic Republic of Iran. 2022. Vol. 36. Article ID 152. 9 p. DOI:10.47176/mjiri.36.152

Schneider M., Schwerdtfeger A. Autonomic dysfunction in posttraumatic stress disorder indexed by heart rate variability: a meta-analysis. Psychological Medicine. 2020. Vol. 50. №12. P. 1937–1948. DOI:10.1017/S003329172000207X

Symptom severity impacts sympathetic dysregulation and inflammation in post-traumatic stress disorder (PTSD) / I.T. Fonkoue, P.J. Marvar, S. Norrholm, [et al.]. Brain, Behavior, and Immunity. 2020. Vol. 83. P. 260-269. DOI:10.1016/j. bbi.2019.10.021

Symptoms of posttraumatic stress disorder in patients with functional neurological symptom disorder / C.Gray, A.Calderbank, J.Adewusi, R.Hughes, M.Reuber. Journal of Psychosomatic Research. 2020. Vol. 129. Article ID 109907. 7 p. DOI:10.1016/j.jpsychores.2019.109907

Systematic review with meta-analysis: The association between post-traumatic stress disorder and irritable bowel syndrome / Q.X. Ng, A.Y.S. Soh, W. Loke, N. Venkatanarayanan, D.Y. Lim, W.S. Yeo. Gastroenterology and Hepatology. 2019. Vol. 34. №1. P. 68-73. DOI:10.1111/jgh.14446

The association between PTSD and cardiovascular disease and its risk factors in male veterans of the Iraq/Afghanistan conflicts: A systematic review / D.Dyball, N.T. Fear, S.A.M. Stevelink, S.Evans, C.J. Boos. International Review of Psychiatry. 2019. Vol. 31. №1. P. 34-48. DOI:10.1080/09540261.2019.1580686

Van Huijstee J., Vermetten E. The Dissociative Subtype of Post-traumatic Stress Disorder: Research Update on Clinical and Neurobiological Features. Behavioral Neurobiology of PTSD / Eds E. Vermetten, G.B. Dewleen, V.B. Risbrough. Cham: Springer, 2017. P. 229-248. (Current Topics in Behavioral Neuroscience; vol. 38). DOI:10.1007/7854_2017_33

Weber F.C., Wetter T.C. The Many Faces of Sleep Disorders in Post-Traumatic Stress Disorder: An Update on Clinical Features and Treatment. Neuropsychobiology. 2022. Vol. 81 (2). P. 85-97. DOI:10.1159/000517329

Young Patients with Anorexia Nervosa: The Contribution of Post-Traumatic Stress Disorder and Traumatic Events / P.Longo, E. Marzola, C. De Bacco, M. Demarchi, G. Abbate-Daga. Medicina. 2021. Vol. 57. №1. Article ID 2. 10 p. DOI:10.3390/medicina57010002

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-12

Як цитувати

Сафін, О. (2024). Соматичні кореляти посттравматичного стресового розладу. Психологічний журнал, (11), 59–68. https://doi.org/10.31499/2617-2100.11.2023.298407

Номер

№ 11 (2023): Психологічний журнал

Розділ

Статті

Ліцензія

Положення про авторські права Creative Commons


1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).