Drowsiness and mental exhaustion can be triggers of acceleration of the subjective time passag
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.10.2023.285324Ключові слова:
time perception, subjective time, time passage, temporal processing, sleep quality, consciousness.Анотація
This article is devoted to the study the prevalence of the experience of accelerated subjective time passage (ASTP) among the population in Ukraine in 2021 (N=74). Widespread prevalence has been found, 64,41 % of the respondents noticed the signs of the phenomenon. The origin of the experience on the basis of previous studies and analysis of the given data hypothesized. The correlation with age was analyzed. No significant correlations were found, but in the first age group (20-29 years old) there was an unnatural excess of the number of respondents who mentioned ASTP, which allowed us to assume the multi-causality of the phenomenon. The main idea put forward by the analysis of the data was the emergence of ASTP as a consequence of loss of consciousness quality. Correlations were found between the responses of participants noting ASTP and weakness, laziness, unwillingness to develop and muted consciousness (r=0.266; p=0.022). Further investigating of the relationships led to the assumption that main trigger for the occurrence of the phenomenon is drowsiness, which reduces the consciousness quality.
Посилання
Anderson, J. C., Williams, S., McGee, R., & Silva, P. A. (1987). DSM-III disorders in preadolescent children: Prevalence in a large sample from the general population. Archives of general psychiatry, 44 (1), 69-76.
Armitage, R. (2007). Sleep and circadian rhythms in mood disorders. Acta Psychiatrica Scandinavica, 115, 104-115.
Ashbrook, L. H., Krystal, A. D., Fu, Y. H., & Ptáček, L. J. (2020). Genetics of the human circadian clock and sleep homeostat. Neuropsychopharmacology, 45 (1), 45-54.
BaHammam, A. S., Almestehi, W., Albatli, A., & AlShaya, S. (2011). Distribution of chronotypes in a large sample of young adult Saudis. Annals of Saudi medicine, 31 (2), 183-186.
Bahrami, F., & Yousefi, N. (2011). Females are more anxious than males: a metacognitive perspective. Iranian journal of psychiatry and behavioral sciences, 5 (2), 83.
Cannon, W. B. (1929). Bodily Changes in Pain, Hunger, Fear and Rage, 2nd edn, New York. NY. Appleton.
Coelho, M., Ferreira, J. J., Dias, B., Sampaio, C., Martins, I. P., & Castro-Caldas, A. (2004). Assessment of time perception: The effect of aging. Journal of the International Neuropsychological Society, 10 (3), 332-341.
Craik, F. I., & Hay, J. F. (1999). Aging and judgments of duration: Effects of task complexity and method of estimation. Perception & Psychophysics, 61 (3), 549-560.
Draaisma, D. (2004). Why life speeds up as you get older: How memory shapes our past. Cambridge University Press.
Droit-Volet S., Meck, W. H. (2007). How emotions colour our perception of time. Trends in cognitive sciences, V. 11. № 12, 504-513.
Droit-Volet S. Time perception, emotions and mood disorders. (2013). Journal of Physiology-Paris, V. 107. № 4. 255-264.
Droit-Volet, S., & Wearden, J. H. (2015). Experience Sampling Methodology reveals similarities in the experience of passage of time in young and elderly adults. Acta Psychologica, 156, 77-82.
Fraisse P. Eléments de chronopsychologie. (1980). Le travail humain, 353-372.
Fraisse, P. (1963). The psychology of time.
Friedman, W. J., & Janssen, S. M. (2010). Aging and the speed of time. Acta Psychologica, 134 (2), 130141.
Gilliland, A. R., Hofeld, J., & Eckstrand, G. (1946). Studies in time perception. Psychological Bulletin, 43 (2), 162.
Hjetland, G. J., Skogen, J. C., Hysing, M., & Sivertsen, B. (2021). The association between self-reported screen time, social media addiction, and sleep among Norwegian University students. Frontiers in public health, 9, 794307.
Ivana, I., Murniati, M., & Putri, N. R. I. A. T. (2021). The Relationship Between Gadget Usage and Adolescent Sleep Quality. Journal of Public Health for Tropical and Coastal Region, 4 (1), 23-27.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
