Розвиток інформаційної культури у педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.9.2022.269993Ключові слова:
інформаційне суспільство, інформаційна культура, інформаційна компетентність, інформаційна та психологічна безпека.Анотація
У роботі здійснюється моніторинг розвитку інформаційної культури у педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які проходять підвищення кваліфікації у закладах вищої освіти. Завдання дослідження полягають у вивченні рівня розвитку інформаційної культури у педагогічних працівників відповідно залежно від стажу педагогічної діяльності, визначенні рівня розвитку компетентностей, які входять до технологічного та соціально-психологічного рівнів інформаційної культури. Відповідно до отриманих результатів емпіричного дослідження можна намітити основні тематичні розділи, які варто включити у програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Посилання
Воробйов Г.Г. Інформаційна культура в управлінській праці. М.: Економіка, 1971. 106 с.
Воронкова В.Г. Формування інформаційної культури особистості як умова успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві. Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць. К.: Вид-во УАН ТОВ «НВП» «ВІР», 2014. Вип. 86 (7). С. 198–203.
Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти. К.: «Освіта України». 2006. 390 с.
Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки». URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1153-2005 (дата звернення: 16.09.2022).
Державна цільова науково-технічна програма «Впровадження і застосування грід-технологій на 2009-2013 роки». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2009-%D0%BF (дата звернення: 18.09.2022).
Державна цільова науково-технічна програма «Образний комп’ютер» (схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1652 та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 58). URL: http://kodeksy.com.ua/norm_akt/source (дата звернення: 03.09.2022).
Джинчарадзе Н.Г. Інформаційна культура особи: формування та тенденції розвитку (соціально-філософський аналіз): автореф. дис…д-ра філос. наук: 09.00.03. К., 1997. 45 с.
Джонассен Д.Х. Комп'ютер як інструмент пізнання: вивчення з допомогою технологій, а чи не з технологій. Інформатика та освіта. 1996. № 4. С. 117–31.
Єршов А.П. Інформація: від комп’ютерної грамотності учнів до інформаційної культури. Комуніст. 1982. № 2. С. 82–92.
Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16 (дата звернення: 16.10.2022).
Кириченко В.В. Інваріантна модель фахових компетентностей державного службовця. Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 12. Рівне : РДГУ, 2019. C.114–120.
Кириченко В.В. Інформаційна культура у структурі професійної компетентності державних службовців. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Вип. 2. 2019. С.113–118.
Кириченко В.В. Особистість у сучасному інформаційному суспільстві: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2020. 245 с.
Кириченко В.В. Розвиток інформаційної культури у представників соціономічних та технономічних професій. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том VI: Психологія обдарованості. Випуск 16. Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. С. 127–136.
Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років. URL: http://osvita.ua/news/43501/ (дата звернення: 15.10.2022).
Макаренко Л.Л. Стратегія змін освітньої системи України у контексті глобалізації світового освітнього простору: інформаційно-інформатичний аспект. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія: Педагогічні та історичні науки. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. Вип. СXХV (125). С. 82–92.
Наказ МОН України «Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в Європейський освітній простір». URL: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/3145/ (дата звернення: 10.09.2022).
Романишина О. Я. Формування інформаційної культури студентів технічних коледжів: результати дослідження. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Серія: Педагогіка і психологія. Чернівці: Рута, 2006. Вип. 308. С. 126–132.
Столяревська А.Л. Засоби та методи формування інформаційної культури студентів. Зб. наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я». Харків: ХДПУ, 1996. С. 110–111.
Суханов А.П. Інформація та прогрес. Н.: Наука, 1998. 192 с.
Федоров А.В. Медіаосвіта: історія, теорія та методика. Р.: ЦВВР, 2001. 708 с.
Lazarsfeld P., Bcrclson B. Gaudct H. The People’s Choice. How the Voter Makes up his Mind in a Presidential Campaign. N.Y.: Columbia University Press, 1944. 384 p.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
