ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.8.2022.258323Ключові слова:
психолінгвістичний підхід, навчання читанню, англійська мова, викладач, студентиАнотація
У цій статті представлені психолінгвістичні погляди щодо навчання читання англійською як другою мовою, обговорюються типи читання, а також викладені результати опитування, проведеного серед студентів з метою з’ясування їх читацьких преференцій та чинників, що впливають на процес читання. Результати опитування та обговорення з кожним студентом дозволили зробити наступні висновки: студенти університету – майбутні спеціалісти з обчислювальної техніки із задоволенням читають і освоюють різні техніки читання ("скімінг", "сканування") відповідно до мети; вони знають про обсяг інформації, яку можна отримати англійською мовою у виняткових випадках (небезпечні аварійні ситуації) для безпеки судна та екіпажу (це залежить від швидкості розшифровки повідомлень та вжиття відповідних заходів); і що вгадування значення слів у контексті займає менше часу і навіть приємно. Щоб удосконалити навички читання студентів, викладач повинен перевірити: їх навички точності усного читання (з точки зору вимови, граматики та інтонації), чи є орфографічні проблеми, пов’язані з певними звуками чи інтонацією); багатство словникового запасу та різноманітність граматичних форм, швидкість читання, що допомагає адаптуватися до ситуацій та брати участь у дискусіях для досягнення ефективного спілкування; читання великої кількості текстів може допомогти забезпечити незалежність – у дискусіях чи розмовах учні повинні знайти відповідні слова чи фрази, щоб зрозуміти себе, уникати довгих пауз; заохочення учнів, які уникають читання вголос у їх присутності, заохочувати ініціативу у веденні бесіди, вивчаючи тексти, які зазвичай зустрічаються в ІТ-сфері. Студенти університету повинні усвідомити мету читання, щоб вони змогли визначити правильні підходи до завдання читання.
Посилання
Anderson, R.C. (1994). Role of the reader’s schema in comprehension, learning, and memory. Theoretical Models and Processes of Reading. Newark: International Reading Association.
Baskakova, I., Glukhov, V. (2009).Workshop on Psycholinguistics: Study Guide. M.: Astrel.
Carrell, P.L., Eisterhold, J.C. (2008). Schema theory and ESL reading. TESOL Quarterly. 17, 553–573.
Carroll, D. W. (1983). Psychology. Belmont: Thomson Wadsworth.
Demirezen, M. (2004). Relations between psycholinguistic approach and foreign language learning and teaching. Ondokuz Mayıs Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi, 17, P. 26–36.
Elizabeth, B. (2005). Progress and procrastination in second language reading. Annual Review of Applied Linguistics, 25, 133–150.
Field, J. (2011). Psycholinguistics. The Routledge handbook of applies linguistics. Abingdon: Routledge, 472–486.
Iwai, Y. (2007). Developing ESL/EFL learners’ reading comprehension of expository texts. The Internet TESL Journal, 13(7).
Matlin, M.M. (1994). Cognition. New York: Ted Buchholz.
Miller, G.A., Iard, S. (1963). Some Perceptual Consequences of Linguistic Rules. Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior, 2, 217–228.
Reading strategies: scanning, skimming and intensive reading. URL: http://www.scielo.org.co/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0123-48702017000100012
Richards, J. C., Rodgers, T. S. (2001). Approaches and methods in language teaching (2nd ed.) Cambridge: Cambridge University Press.
Singhal, M. (1998). A comparison of L1 and L2 reading: Cultural differences and schema. The Internet TESL Journal, 4 (10).
Titone, R., Danesi, M. (1985). Applied Sociolinguistics: An Introduction to the Psychology of Language Learning and Teaching. University of Toronto Press.
Zasekina, L., Zasekin, S. (2002). Introduction to Psycholinguistics. Ostrog: Ostrog Academy Publisher.
Zimmerman, C.B. (1997). Historical Trends in Second Language vocabulary instruction in second Language vocabulary acquisition. Cambridge: Cambridge University Press.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).