Теоретико-емпіричний аналіз проблеми резильєнтності та стресостійкості в педагогічній діяльності

Автор(и)

  • Світлана Кузікова Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7701-9450
  • Тетяна Щербак Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7701-9450

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.8.2022.258313

Ключові слова:

стрес, резильєнтність, стресостійкість, педагоги, педагогічна діяльність, емоційний інтелект, професійне вигорання.

Анотація

У статті представлено основні підходи до визначення поняття «резильєнтність» зарубіжними і вітчизняними дослідниками. Уточнено розуміння стресостійкості як психологічного феномену. Проаналізовано педагогічну діяльність як стресогенну. Розкрито питання психологічних особливостейрезильєнтності та стресостійкості відповідно до специфіки діяльності педагога. Розглянуто характеристики особистості,що допоможуть педагогам набути стійкостідо стресових факторів професійної діяльності. Викладено матеріали дослідження з визначення рівня резильєнтності та стресостійкості шкільних педагогів і студентів-майбутніх педагогів, проаналізовано отримані результати

Біографії авторів

Світлана Кузікова, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології

Тетяна Щербак, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

Посилання

Bolton K.Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. Kristin Whitehill Bolton. University of Texas at Arlington. 2013. P. 118.

Smith B., Dalen J., Wiggins K., Tooley E., Christopher P., Bernard J. The brief ResillienceScale:Assessing the Ability to Bounce Back. International Journal of Behavioral Medicine. 2008. № 15. P. 194–200.

Балик А. С., Макаренко І. П. Фактори стресу у професійній діяльності співробітників дошкільної освітньої організації. Суспільство: соціологія, психологія, педагогіка. 2019.

Ваніштендаль С. «Резильєнтність» або виправдані надії. Женева: БІСЕ. 1998. № 12.

Забєліна Є. В., Кузнєцова Д. К. Поняття психологічної резильентності: основні теорії. Вісник Челябінського державного університету. Серія: Психологія та педагогіка. 2015. № 1. С. 10–13.

Ільїн Є. П. Психологія індивідуальних відмінностей. 2004. С. 554–556.

Карандашев В. Н., Носова Н. В., Щепеліна О. Н. Педагогічна психологія: хрестоматія. 2006. С. 412.

Лазос Г. П. Резильєнтність: концептуалізація зрозуміти, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Консультативна психологія та психотерапія. 2018. № 3 (14). С. 26–64.

Рильська Є. А. Наукові підходи до дослідження життєздатності людини у зарубіжній психології. Теорія та практика суспільного розвитку. 2014. № 8. С. 57–58.

Селіванова О. А., Бистрова Н. В., Дерега Н. Н., Мамонтова Т. С., Панфілова О. В. Вивчення феномену резильентності: проблеми та перспективи. Світ науки. Педагогіка і психологія. 2020. № 3.

Солодка І. Б. Фактори стресу у педагогів. Міжнародний педагогічний портал «Сонячне світло». 2018.

Фалько Н. М. Стресс педагога: особливості прояву, діагностика та профілактика. Academic Journal of Ushynsky University. 2010. № 3. С. 122.

Федотова Т. В. Резильєнтність як одна із метакомпетенцій розвитку майбутнього фахівця початкових класів. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2018. № 8 (322).

Федуніна Н. Ю. Поняття стійкості до травми та посттравматичного зростання. Московський терапевтичний журнал. 2006. № 4. С. 69–80.

Щербатих Ю. В. Психологія стресу. 2006. С. 304.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-10

Номер

Розділ

Статті