Теоретико-емпіричний аналіз проблеми резильєнтності та стресостійкості в педагогічній діяльності
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.8.2022.258313Ключові слова:
стрес, резильєнтність, стресостійкість, педагоги, педагогічна діяльність, емоційний інтелект, професійне вигорання.Анотація
У статті представлено основні підходи до визначення поняття «резильєнтність» зарубіжними і вітчизняними дослідниками. Уточнено розуміння стресостійкості як психологічного феномену. Проаналізовано педагогічну діяльність як стресогенну. Розкрито питання психологічних особливостейрезильєнтності та стресостійкості відповідно до специфіки діяльності педагога. Розглянуто характеристики особистості,що допоможуть педагогам набути стійкостідо стресових факторів професійної діяльності. Викладено матеріали дослідження з визначення рівня резильєнтності та стресостійкості шкільних педагогів і студентів-майбутніх педагогів, проаналізовано отримані результати
Посилання
Bolton K.Тhe development and validation of the resilience protective factors inventory: a confirmatory factor analysis. Kristin Whitehill Bolton. University of Texas at Arlington. 2013. P. 118.
Smith B., Dalen J., Wiggins K., Tooley E., Christopher P., Bernard J. The brief ResillienceScale:Assessing the Ability to Bounce Back. International Journal of Behavioral Medicine. 2008. № 15. P. 194–200.
Балик А. С., Макаренко І. П. Фактори стресу у професійній діяльності співробітників дошкільної освітньої організації. Суспільство: соціологія, психологія, педагогіка. 2019.
Ваніштендаль С. «Резильєнтність» або виправдані надії. Женева: БІСЕ. 1998. № 12.
Забєліна Є. В., Кузнєцова Д. К. Поняття психологічної резильентності: основні теорії. Вісник Челябінського державного університету. Серія: Психологія та педагогіка. 2015. № 1. С. 10–13.
Ільїн Є. П. Психологія індивідуальних відмінностей. 2004. С. 554–556.
Карандашев В. Н., Носова Н. В., Щепеліна О. Н. Педагогічна психологія: хрестоматія. 2006. С. 412.
Лазос Г. П. Резильєнтність: концептуалізація зрозуміти, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Консультативна психологія та психотерапія. 2018. № 3 (14). С. 26–64.
Рильська Є. А. Наукові підходи до дослідження життєздатності людини у зарубіжній психології. Теорія та практика суспільного розвитку. 2014. № 8. С. 57–58.
Селіванова О. А., Бистрова Н. В., Дерега Н. Н., Мамонтова Т. С., Панфілова О. В. Вивчення феномену резильентності: проблеми та перспективи. Світ науки. Педагогіка і психологія. 2020. № 3.
Солодка І. Б. Фактори стресу у педагогів. Міжнародний педагогічний портал «Сонячне світло». 2018.
Фалько Н. М. Стресс педагога: особливості прояву, діагностика та профілактика. Academic Journal of Ushynsky University. 2010. № 3. С. 122.
Федотова Т. В. Резильєнтність як одна із метакомпетенцій розвитку майбутнього фахівця початкових класів. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2018. № 8 (322).
Федуніна Н. Ю. Поняття стійкості до травми та посттравматичного зростання. Московський терапевтичний журнал. 2006. № 4. С. 69–80.
Щербатих Ю. В. Психологія стресу. 2006. С. 304.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
