Проблема розвитку свідомості та самосвідомості особистості викладача
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.8.2022.258308Ключові слова:
особистість викладача, свідомість, самосвідомість, теоретична структура свідомості, характеристика свідомості та самосвідомості особистості викладача, розвиток свідомості та самосвідомості особистості викладача.Анотація
У статті розглядається проблема дослідження розвитку свідомості особистості викладача закладів вищої освіти, оскільки свідомість є одним із фундаментальних понять у системі психологічних понять. Приділяється увага умовам функціонування і розвитку свідомості особистості викладача та відмічається, що свідомість є фундаментальним поняттям особистості викладача і має велике значення у розвитку його діяльності. Доведено, що самосвідомість особистості визначає рівень самоорганізації викладача, принципи його поведінкової саморегуляції, самопобудови і самоствердження
Посилання
Абульханова К. А. Психологія та свідомість особистості. Проблеми методології, теорії та дослідження реальної особистості. В.: НВО МОДЕК, 1999. 216 с.
Акопов Г. В. Проблеми свідомості в психологи: навч. допомога. М.: Вид-во МПСІ; В.: Вид-во НВО МОДЕК, 2004. 232 с.
Ананьєв Б. Г. Вибрані психологічні праці: у 2 т. М.: Педагогіка, 2000.
Бондаренко О. Ф. Основи психології. Підручник для студентів гуманітарних вишів. Київ: Освіта України, 2009. 328 с.
Бучек Л. І. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції особистості: дис... канд. психол. наук: 19.00.01. Київ, 1993. 111 с.
Василюк Ф. Є. Психологія переживання. М.: МДУ, 1984. 196 з.
Вачков І. В. Введення у тренінгові технології. Психологічне супроводження вибору професії. М.: Вісь-89, 1998. 224 с.
Виготський Л. С. Психологія розвитку людини. М.: Вид-во Сенс; Ексмо, 2005. 136 с.
Зінченко В. П. Психологічні засади педагогіки. М.: Гардаріки, 2003. 275 с.
Кон І. С. У пошуках себе: особистість та її самосвідомість. М.: Політвидав, 1984. 335 c.
Леонтьєв О. М. Діяльність. Свідомість. Особистість. М.: Сенс; Видавничий центр «Академія», 2004. 352 с.
Ломов Б. Ф. Методологічні та теоретичні проблеми психології. М.: Наука, 1999. 350 с.
Лурія А. Р. Мова та свідомість. Р.: Фенікс, 1998. 416 с.
Мясищев В. М. Свідомість як єдність відображення дійсності та ставлення до неї людини. Проблеми свідомості. Психологія свідомості: хрестоматія / укл. Л. В. Кулікова. СПб., 2001. 480 с.
Петренко В. Ф. Багатомірна свідомість: психосемантична парадигма. М.: Новий хронограф. 2010. 238 с.
Рубінштейн С. Л. Буття та свідомість. Людина і світ. СПб., 2003. 512 с.
Столін В. В. Самосвідомість особистості. М.: МДУ, 1983. 286 с.
Титаренко Т. М. Кризове психологічне консультування. Київ: Главник, 2004. 96 с.
Філософія. Енциклопедичний словник. М.: Гардаріка, 2005. 1072 с.
Цокур О. С. Категорія педагогічної свідомості в теорії та практиці професійної підготовки вчителя: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.01; 13.00.04. Южно-Українська держ. ун-т ім. К.Д. Ушинського. 1998. 269 с.
Чамат П. Р., Боришевський М. Й. Педагогічний словник / за ред. члена АПН України М. Д. Ярмаченко. Київ, 2001. 485 с.
Чеснокова І. І. Проблема самосвідомості у психології. М.: Наука, 1977. 144 с.
Швалб Ю. М. Цілюща свідомість (психологічні моделі та дослідження). Київ: Міленіум, 2003. 152 с.
Шевченко Н. Ф. Професійна свідомість: специфіка психологічного явища. Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. 2005. № 14. С. 98–106.
Linke R. D. Some Principes for Appilication of Performance indicators in Higher Edukation. Higher Edukation Management. 1992. № 4. Р. 194–203.
Schneider Kirk J., May Rollo. The Psychology of Existence: an integrative, clinical perspective. McGrow Hill, Inc., 1995. 330 p.
Simonton C., Simonton S. Getting Well Again. Los Angeles, 1978. 268 p.
Stenberg R. J. Metaphor of mind. N.Y.: Cambridge University Press, 1990. 286 p.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
