Психологічні особливості вибору професії старшокласниками з особливими освітніми потребами
DOI:
https://doi.org/10.31499/2617-2100.7.2021.237170Ключові слова:
старшокласники, профорієнтація, особливі освітні потреби, інклюзивна освіта, юнацький вік, мотивиАнотація
В статті обґрунтовується актуальність дослідження проблеми особистісного і професійного самовизначення старшокласників з особливими освітніми потребами. Проаналізовано ступінь розробленості проблеми, представлено результати дослідження проблеми професійного самовизначення старшокласників в умовах інклюзивної освіти. Метою статті є вивчення психологічних особливостей вибору професії старшокласниками з особливими освітніми потребами. Методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічних джерел з досліджуваної проблематики, узагальнення та систематизація даних щодо вибору професії старшокласниками з особливими освітніми потребами; емпіричні – методика «Мотиви вибору професії», «Опитувальник для виявлення готовності школярів до вибору професії» (В. Б. Успенський) і методика «Готовність до вибору професії» (адаптація А. П. Чернявської). У дослідженні взяли участь 25 старшокласників з особливими освітніми потребами і 25 учнів старших класів, які не мають проблем зі здоров’ям.
Посилання
Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/366-2021-%D1%80#n10 (дата звернення: 13.04.2021).
Практическая психология образования / Под ред. И. В. Дубровиной. М. : Питер, 2009. С. 938–400.
Шаповаленко И. В. Психология развития и возрастная психология. М.: Юрайт, 2012.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).