ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СИМПТОМОКОМПЛЕКС ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ ДІТЕЙ 6-7 РІЧНОГО ВІКУ

Автор(и)

  • Світлана Байда Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0002-7807-1234

DOI:

https://doi.org/10.31499/2617-2100.6.2021.228993

Анотація

У статті розглянуто питання психологічних особливостей дітей 67 річного віку та
дослідження їх симптомокомплексу, що дозволило поглибити теорію психічного розвитку для
створення дитячої психології кризового віку й отримати дані для обґрунтованої стратегії
виховання в ньому.
Перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку є кризовим періодом. Головна
його ознака – негативна симптоматика, із зростанням якої відбувається зростання позитивної, є
тіньовою, зворотною стороною позитивних зрушень, котрі розгортаються в структурі дитячої
особистості. Усвідомлення ролі школяра є однією з провідних ланок у соціальній ситуації розвитку
(разом із домаганням ролі дорослого і прагненням до самостійності). Школа як важливий
соціальний чинник впливу на дітей, відіграє подвійну роль: із одного боку, вона спроможна
запобігти виникненню явищ суб'єктивної кризи, з другого – поглиблює суперечності перехідного
періоду, внаслідок чого можуть виникнути ті ж самі явища суб'єктивної кризи. Врахування
психологічних особливостей дітей перехідного періоду від дошкільного до молодшого шкільного віку
означає побудову спілкування з ними на засадах гуманізму, коли враховуються не тільки позитивні
емоції, а й їх негативні переживання: це вплив оптимістичного погляду на природу дитячого
розвитку. Стратегія вікового й індивідуального підходу в цьому віковому періоді полягає в
розвитку позитивних утворень дітей, котрі розгортаються за їх негативними психологічними
особливостями.
Ключові слова: дитина, криза, симптомокомплекс, психічний розвиток, перехідний період.

Біографія автора

Світлана Байда, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Kандидат психологічних наук, доцент кафедри психології.

Посилання

Бочелюк В.Й., Зарицька В.В. Педагогічна психологія. Центр навч. л-ри. Київ. 2006. 248 с.

Басов М.Я. Общие основы педологии. Госиздат РСФСР. Москва. 1937.

с.

Бех І.Д. Виховання особистості: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Київ. Либідь. 2003. Т1. 280 с.

Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические произведения. Педагогика, Москва. 1979. Т1. 304 с.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. Просвещение. Москва. 1968. 464 c.

Валитова И.Е. О кризисе 7 лет и новообразованиях дошкольного возраста. Народное образование. Минск. 1990. С. 6469.

Выготский Л.С. Детская психология. Педагогика. Москва. 1984. Т4. 432 с.

Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. Педагогика. Москва. 1984. Т4. 375 с.

Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте. Вопросы психологии. 1991. № 1.

Элагина М.Г. Христоматия по детской психологи. Москва. 2005. 427 с.

Эльконин Д.Б. Детская психология (развитие ребенка от рождения до семи лет). Москва. 1960. 228 с.

Залкинд А.Б. Половое воспитание. Москва.1928. 143 с.

Кравцов Г.Г., Кравцова О.Є. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. Знание. Москва. 1987. 321с.

Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. Москва. 1983. Т. 2. 158 с.

Маслоу А. «Теория человеческой мотивации» Мотивация и личность. Евразия. СПб. 1999. 105 с.

Сапогова О.Є. Психология развития человека. Аспект Пресс. Москва. 2005. 460 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-30

Як цитувати

Байда, С. (2021). ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СИМПТОМОКОМПЛЕКС ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ ДІТЕЙ 6-7 РІЧНОГО ВІКУ. Психологічний журнал, (6), 6–14. https://doi.org/10.31499/2617-2100.6.2021.228993

Номер

Розділ

Статті