ВПЛИВ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ
Ключові слова:
особистісні якості, стресова ситуація, поведінка подолання, стратегії подолання стресу, бойові дії, полонАнотація
У статті здійснено аналіз впливу індивідуально-психологічних властивостей особистості, як суб’єкта діяльності, на способи побудови поведінкових стратегій подолання стресу в особливих умовах діяльності. Представлено особливості вибудовування стратегій поведінки подолання стресу учасниками бойових дій, здійснено класифікацію стрес-чинників і способів їх подолання особами, що перебували у полоні. Викладено теоретичний аналіз проблеми стресу. Виділено особистісні чинники, що впливають на характер стресу: генетична схильність; характер перебігу вагітності в матері; ранній дитячий досвід; характер людини;
спрямованість людини; соціальний статус; найближче соціальне оточення. Охарактеризовано чинники, що детермінують поведінку особи з метою подолання стресу: особистісний (диспозиційний); ситуаційний (динамічний); соціокультурний; регулятивний. Приділена увага стратегіям, поведінці подолання життєвих труднощів особою. Визначено компоненти, які входять до структуру поведінки подолання стресу: копінг-реакції, копінг-дії, копінг-стратегії, копінг-стилі. Окреслено поняття “стрес-індукованого зростання особистості”. Викладені результати вивчення смисложиттєвих орієнтацій та самооцінки як корелятів подолання наслідків військового стресу учасниками бойових дій. Показано взаємозв’язки між характером подолання негативних наслідків впливу бойового стресу і особистісними особливостям (рівнем смисложиттєвих орієнтацій і структурою самоставлення) учасниками бойових дій. Виділено дієві, ефективні техніки подолання стресу: гумор; заборони на визнання загрози; оптимістичне мислення; активність; фізичні навантаження; структурування часу та ін.
Посилання
Література
Апчел В. Я., Цыган В. Н. Стресс и стрессустойчивость человека. СПб. : Военно-медицинская академия; АООТ “Типография “Правда”, 1999. 86 с.
Брайт Дж., Джонс Ф. Стресс. Теории, исследования, мифы. СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. 352 с.
Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса : практикум по психологии. СПб. : Питер, 2009. 568 с.
Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості : монографія. К. : Ніка-Центр, 2007. 432 с.
Малкина-Пых И. Г. Стратегии поведения при стрессе. Московский психологический журнал. 2007. № 12. С. 15–25.
Оніщенко Н. В. Піратство та тероризм: порівняльний аналіз сучасних форм надзвичайних ситуацій соціального походження в аспекті використовуваних методів психологічного впливу. Вісник НАОУ. 2012. № 4(29). С.222−227.
Стрес-асоційовані розлади здоров̓ я в умовах збройного конфлікту : монографія. Дніпро : Акцент, 2019. 324 с.
Стресс, выгорание, совладание в современном контексте / ред. А. Л. Журавлева, Е. А. Сергиенко. М. : Изд-во “Институт психологии РАН”, 2011. 512 с.
Тімченко О. В. Синдром посттравматичних стресових порушень: концептуалізація, діагностика, корекція та прогнозування : монографія. Харків : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. 268 с.
Френкин Р. Мотивация поведения: биологические, когнитивные и социальные аспекты. 5-е изд. СПб. : Питер, 2003. 651 с.
Щербатых Ю. В. Психология стресса. М. : Изд-во “Эксмо”, 2006. 304 с.
Emmons R. A., Colby P. M., Kaiser H. A. When losses lead to gains: Personal goals and the recovery of meaning. The human quest for meaning / еd. Wong P. T. P. & Fry P. S., Mahwah. NJ. : Erlbaum, 1998. P. 163–178.
Personal determinants of mental reliability of an athlete Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports / Kolosov A., Volianiuk N., Lozhkin G., Buniak N., Osodlo V. №2. 2019. Р. 83–89.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).