ПРОЕКТИВНІ ТЕХНІКИ ЯК МЕТОД ВСЕБІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Ключові слова:
проекція, підсвідомість, проективні техніки, психодіагностичне дослідження, особистістьАнотація
Нині у сучасних психологічних дослідженнях використовується низка численних методів діагностики особистості. Здебільшого вони направлені на дослідження певної специфічної сфери психіки. Але часто перед дослідником стоїть завдання аналізу особистості в цілому. В такому випадку, незручним буде використання методів із певною специфічною спрямованістю. Доцільним, на разі, стане використання проективних технік, які мають змогу надати інформацію не лише одразу про декілька сфер, що цікавлять дослідника, а також, про емоційний стан досліджуваного, його переживання та неусвідомлювані потяги.
Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка ефективності використання проективних технік у психодіагностичних дослідженнях.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз та узагальнення відповідної психолого-педагогічної літератури; емпіричні – проективні техніки: «Намалюй людину», «Малюнок сімʼї», «Будинок-дерево-людина», «Людина під дощем», «Кактус», «Піктограми».
На основі аналізу наукових джерел, проективні техніки визначаємо, як групу методик діагностики особистості, що характеризуються ціліснім дослідженням респондента, а не окремих сфер його психіки. Основні види проективних технік: методики структурування, конструювання, інтерпретації, доповнення, катарсису, імпресії та графічні методики.
Під час емпіричного дослідження було проведено різного роду проективні техніки, що дозволило зробити висновок про різнобічність їх діагностичного інструментарію, а також доцільність використання для отримання найбільш повної інформації про особистість. В ході проведення дослідження нами було одержано інформацію про такі дані, як уявлення особистості про себе, рівень тривожності, агресивності, статево-рольова ідентичність, інтелект, особливості внутрішньо-сімейних відносин, оцінка сфери взаємин з навколишнім світом, тип реагування на стресові ситуації, рівень самооцінки, емоційно-особистісна сфера, успішність опосередкованого запамʼятовування, рівень процесів узагальнення та відволікання.
Посилання
Головкова Н. О. Символічна інтерпретація проективної експресивної продукції. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2016. Вип. 5(1). С. 55-60.
Максименко Ю., Фурман А. Майбутнє проективних методик: рефлексія прихованих можливостей. Психологія і суспільство. 2017. №3. С. 51-58.
Подвальна Н. В. Проективне малювання як спосіб консультативного діалогу. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". Сер. : Педагогіка. 2010. Т. 144, Вип. 131. С. 106-109.
Скнар О. М. Досвід використання проективної методики незавершених речень для вивчення громадянської та національної самоідентифікації молоді. URL: http://lib.iitta.gov.ua/708612/1/Sknar-nez-rech.pdf. (дата звернення: 4.09. 2019)
Хлівна О.М. Психологічні тенденції використання проективних методів в сучасній практичній психології. Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2012. Т. 17, Вип. 8. С. 439-445.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
