ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ
Ключові слова:
військовослужбовець, ПТСР, психологічна реабілітація, психологічна допомогаАнотація
В статті представлено теоретико-методологічне обґрунтування моделі психологічної реабілітація учасників антитерористичної операції, як складової частини соціальної, медико-психологічної реабілітації. Аналізуються основні компоненти моделі психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції: функції (діагностична, організаторська, координаційно-посередницька, профілактична, прогностична, конфліктно-захисна, функція психологічної підтримки); принципи (професійності, оперативності, системності, гнучкості, багатоступеневості, превентивності, партнерства); завдання її проведення (психологічні, специфічні), основні етапи (діагностичний, психотерапевтичний, реадаптаційний, етап супроводу), відновлення психічних і фізичних ресурсів особового складу в результаті впливу психотравмуючого бойового стресу.
Окреслюється мета психологічної реабілітації учасників бойових дій. Характеризуються наслідки посттравматичного стресового розладу (ПТРС) у учасників АТО. Представляються організаційні умови психологічної реабілітації: психологічна компетентність працівників служб соціально-психологічної реабілітації; психолого-педагогічна компетентність фахівців установ та закладів, де учасники АТО проходять реабілітацію; нормативно-правове забезпечення; фінансове забезпечення ПР; мережа центрів ПР; наявність регіональних програм надання психологічної допомоги учасникам АТО.
Аналізується досвід застосування психологічної реабілітації в умовах бойової обстановки. Виділяються основні етапи системи психологічної реабілітації (первинна психопрофілактика, заходи психологічної реабілітації, психологічна (медіко-психологічна) реабілітація). Визначені обставини що впливають на свідомість і психіку військовослужбовців в ході проведення антитерористичної операції.
Наголошується, що успішність подолання негативних психологічних впливів психотравмуючого бойового стресу залежить від своєчасного їх виявлення у того чи іншого військовослужбовця. Сформульовані теоретичні висновки й практичні рекомендації щодо напрямів її покращення в сучасних умовах.
Посилання
Алещенко В. І., Хміляр О. Ф. Психологічна реабілітація військовослужбовців з постстресовими психічними розладами : навч. посіб. Харків : ХУПС, 2005. 84 с.
Алещенко В. І. Посттравматичний стрес військовослужбовців – учасників бойових дій: психологічний аналіз. Вісник. Київ. Нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Військ.-спеціальні науки. К., 2015. Вип. 1(32). С. 5–10.
Беккет Л., Кент Г. Профессиональная реабилитация. Энциклопедия социальной работы. В 3-х т. : пер. с англ. М. : Центр общечеловеческих ценностей, 1994. Т. 2. С. 350–352.
Лукомська С. О., Задорожний С. В., Кульчиковський Е. М. Психологічна допомога учасникам АТО в системі реабілітаційного відділення госпіталю для ветеранів війни. Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015). URL: http://int-konf.org/konf052015/1058-lukomska-s-o-zadorozhniy-s-v-kulchikovskiy-e-m-psihologchna-dopomoga-uchasnikam-ato-v-sistem-reabltacynogo-vddlennya-gosptalyu-dlya-veteranv-vyni.html (дата звернення: 15.10.2019).
Сафін О.Д. Основні підходи до функціонування системи психологічної реабілітації та реадаптації учасників антитерористичної операції. Наука і оборона, 2016. № 1. С. 24–30.
Сторожук Н. А., Мась Н. М., Покотило В. В. Сучасний стан системи психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції. Зб. наук. пр., Нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Військ.-спеціальні науки. К., 2016. Вип. 1(34). С. 34–38.
Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1057.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права Creative Commons
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).