Феномен «толерантність до невизначеності» і його психологічний аналіз

Автор(и)

  • Інна Володимирівна Томаржевська Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Ukraine

Ключові слова:

толерантність до невизначеності, інтолерантність до невизначеності, особистісний конструкт, риса особистості

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз феномену толерантності до невизначеності у зарубіжних та вітчизняних психологічних дослідженнях, уточнення його змісту. Здійснено спробу розкриття структури даного феномену, аналіз підходів до його вивчення, історія становлення конструкта. Визначено теоретичні та емпіричні  передумови становлення та розвитку поняття «толерантності до невизначеності»: рефлексія та розвиток категоріального апарату сучасної психології; введення принципу невизначеності та розгляду його в якості світоглядної установки, котра визначає становлення нових схем пояснення психічних явищ; вирішення завдань вивчення ідентичності особистості, професійної та особистісної зрілості, соціально-психологічних характеристик; етнопсихологічні дослідження тощо.

Розглянуто психологічні особливості ситуації невизначеності та роль ситуації невизначеності у розвитку особистості. Толерантність до невизначеності це науковий конструкт, який має безліч трактувань. Окреслено практичну значущість конструкта толерантності до невизначеності, що обумовлена ресурсною складовою із забезпечення особистості життєстійкістю, життєздатністю, здатністю ефективно приймати рішення та зберігати продуктивну активність, досягати успіху та справлятися з складними життєвими ситуаціями.

Акцентується увага на ряді підходів, що склалися при його вивченні: толерантність до невизначеності як риса особистості,  толерантність до невизначеності як ситуаційно-специфічна установка, толерантність до невизначеності як метакогнітивна характеристика.

 

Біографія автора

Інна Володимирівна Томаржевська, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова

кандидат психологічних наук, доцент

Посилання

Гусєв А.І. До проблеми формування та розвитку толерантності до невизначеності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Сер. № 12, Психологічні науки. К., 2007. № 17 (41), ч. 1. С. 101-113.

Гусєв А.І. Практичні аспекти формування та розвитку толерантності до невизначеності. Психологічні перспективи. 2008. Вип. 11. С. 58-70.

Гусєв А.І. До питання побудови експериментальної моделі вимірювання феномена толерантності до невизначеності. Наукові праці МАУП. К., 2008. Вип. 2 (18). С. 257-262.

Леонов И.Н. Толеpантность к неопределенности как психологический феномен: история становления конструкта. Вестник Удмурдского университета. 2014. №4. С.43-52.

Корнилова Т.В. Новый опросник толерантности–интолерантности к неопределенности. Психологический журнал. 2010. Т. 31, № 1. С.74-86.

Луковицкая Е.Г. Социально-психологическое значение толерантности к неопределенности : автореф. дис. ... канд. психол. наук. СПб., 1998.

Лушин П.В. Хаос и неопределенность: от страдания – к росту и развитию : монография. К., 2017. 144 с.

Петрова Н.И. Толерантность самоактуализирующейся личности. Толерантность и проблема идентичности. Материалы междунар. науч.-практич. конф. Ежегодник Российского психологического общества. 2002. Т. 9 (4). С. 254-258.

Шефер Б., Скрабис М., Шлёдер Б. Социально-психологическая модель восприятия чужого. Психология : журн ВШЭ. 2004. Т. 1, № 1. С. 24-51.

Budner S. Intolerance of Ambiguity as a Personality Variable. Journal of Personality. 1962. Vol. 30. P. 29-50.

Frenkel-Brunswick E. Tolerance towards ambiguity as a personality variable. The American Psychologist. 1948. № 3. P. 268.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-03

Номер

Розділ

Статті