Психологічний журнал

Візуальні методи психологічного дослідження образотворчого мистецтва

2026-05-24T15:17:05+03:00

Стаття присвячена найбільш перспективним психологічним методам дослідження образотворчого мистецтва. Це є актуальним з огляду на ознаки певних кризових явищ в різногалузевих дослідженнях сучасного образотворчого мистецтва. Саме тому глибинні психологічні дослідження мистецької творчості можуть стати шляхом до виправлення ситуації. Проаналізовано різні психологічні підходи до мистецьких досліджень, визначено їхні проблемні точки та основні причини їх недостатньої ефективності. Розглянуто візуальні методи аналізу як один з найбільш багатообіцяючих напрямів мистецьких досліджень і продемонстровано можливості їх практичного застосування для аналізу мистецьких творів. Резюмовано, що дані методи в комплексі з різнорівневим дослідженням творчого процесу можуть стати ефективним шляхом до підвищення ефективності психологічних досліджень художньої творчості.

Вплив емоційного вигорання на професійну ефективність особистості

2026-05-24T15:26:06+03:00

У статті досліджено вплив емоційного вигорання на професійну ефективність особистості. Метою є виявлення взаємозв’язку між рівнем емоційного вигорання та показниками професійної діяльності. Використано психодіагностичні методики визначення рівня емоційного вигорання та професійної ефективності, а також методи кореляційного аналізу. Встановлено, що емоційне виснаження та деперсоналізація негативно впливають на продуктивність праці, тоді як емоційна стійкість підвищує професійну ефективність.

Особливості впливу індивідуально-психологічних характеристик на формування академічної доброчесності у здобувачів освіти

2026-05-24T15:34:59+03:00

У статті досліджено вплив індивідуально-психологічних характеристик на формування академічної доброчесності у здобувачів освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати вплив індивідуально-психологічних характеристик на формування академічної доброчесності у здобувачів освіти. Використано теоретичні методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел. Встановлено, що мотиваційна сфера, саморегуляція, морально-етичні якості, критичне мислення та стресостійкість відіграють провідну роль у формуванні доброчесної поведінки.

Феноменологія внутрішньоособистісного конфлікту в концепціях глибинної психології

2026-05-24T15:42:21+03:00

У статті розглядається психологічна природа явища внутрішньоособистісного конфлікту в межах глибинної психології, а також визначаються ключові глибинно-психологічні фактори його виникнення. Проаналізовано основні наукові підходи представників психоаналізу та глибинної психології до осмислення природи внутрішніх конфліктів особистості. Зосереджено увагу на ролі несвідомого у процесі формування внутрішнього конфлікту, а також на впливі раннього емоційного досвіду на його розвиток. Виявлено та проаналізовано зв’язок між явищем внутрішньоособистісного конфлікту та внутрішніми суперечностями психіки особистості.

Вплив індивідуально-психологічних особливостей на професійне самовизначення

2026-05-24T15:50:02+03:00

Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити вплив індивідуально-психологічних особливостей на процес професійного самовизначення здобувачів вищої освіти, а також визначити характер взаємозв’язків між зазначеними характеристиками та професійною спрямованістю особистості. Використано методики А. Реана, КОЗ-2, Г. Айзенка, Дж. Голланда та М. Рокича. Встановлено домінування мотивації досягнення успіху, переважання соціального типу професійної спрямованості та наявність статистично значущих кореляцій між досліджуваними показниками. Доведено, що індивідуально-психологічні характеристики є важливими чинниками усвідомленого професійного самовизначення.

Психолого-педагогічні засади виховання безпечної поведінки дітей дошкільного віку в ігровій діяльності

2026-05-24T15:58:12+03:00

У статті теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні засади виховання безпечної поведінки дітей дошкільного віку в ігровій діяльності. Використано аналіз, систематизацію й узагальнення наукових джерел. Безпечну поведінку визначено як інтегровану якість, що поєднує знання про небезпеку, ціннісне ставлення до життя і здоров’я, практичний досвід дії та саморегуляцію. Розкрито значення вікової відповідності, емоційної безпечності, діяльнісного засвоєння правил, повторюваності, взаємодії з дорослим і зв’язку гри з реальним життям.

Психосоматична конверсія академічного та воєнного стресу у студентів-медиків: роль особистісних ресурсів

2026-05-24T16:06:03+03:00

У статті розглянуто психологічні ресурси та чинники, що впливають на стан здоров’я здобувачів вищої медичної освіти в умовах академічного стресу. Проаналізовано взаємозв’язок між рівнем сприманого стресу, інтенсивністю психосоматичних скарг та показниками тривожно-депресивних станів. На основі емпіричного дослідження встановлено роль самоефективності та резильєнтності як протективних факторів, що мінімізують вплив стресогенних чинників на розвиток психосоматичної симптоматики. Отримані результати свідчать, що розвиток внутрішньої ресурсності особистості є ключовою умовою збереження психічного здоров’я майбутніх фахівців медичного профілю.

Ментальне здоров’я підлітків в умовах війни

2026-05-24T16:17:16+03:00

У статті здійснено комплексний аналіз проблеми ментального здоров’я підлітків в умовах війни як одного з ключових викликів сучасної державної молодіжної та освітньої політики. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом воєнних дій на психоемоційний стан підлітків, зростанням рівня тривожності, стресу та порушень емоційної регуляції, особливо серед дітей військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб.

Емоційний інтелект як чинник самореалізації здобувачів вищої освіти

2026-05-24T16:40:26+03:00

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний та прикладний аналіз проблеми розвитку ЕІ (емоційного інтелекту) як чинника самореалізації здобувачів вищої освіти в ситуації сучасних суспільних трансформацій. Обґрунтовано актуальність дослідження в контексті підвищення рівня психоемоційного навантаження, воєнного стану, інформаційної нестабільності та необхідності розвитку внутрішніх адаптаційних ресурсів особистості.

Ефективність психотерапевтичного впливу у зниженні проявів конфлюенції у дитячо-батьківських відносинах

2026-05-24T17:21:14+03:00

У статті досліджено ефективність психотерапевтичного впливу у зниженні проявів конфлюенції у дитячо-батьківських відносинах в умовах інклюзивного простору. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, зокрема авторську анкету оцінки конфлюенції, 16-факторний опитувальник Р. Кеттелла, проективні методики «Неіснуюча тварина», «Кактус» та колірний тест М. Люшера. Результати дослідження засвідчили статистично значуще зниження рівня конфлюенції, тривожності та емоційного напруження, а також підвищення психологічної автономності дітей і емоційної стійкості батьків.

Психологічні детермінанти етичного управління професійним розвитком педагогів

2026-05-24T17:32:22+03:00

Дана стаття присвячена психологічним детермінантам управління професійним розвитком педагогів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на освітян в умовах воєнного стану, що призводить до девальвації професії та ризиків порушення академічної доброчесності. Виявлено переважання середнього та низького рівнів професійної самоефективності у педагогів, що свідчить про високу вразливість фахівців перед сучасними викликами. Обґрунтовано, що академічна доброчесність забезпечує збереження суб’єктності та професійної автономії педагога. Сформульовано концепцію етичного прагматизму у взаємодії зі штучним інтелектом, де асертивна позиція педагога дозволяє делегувати рутинні операції технологіям, вивільняючи ресурс для гуманістично орієнтованих форм навчання. Наголошено на необхідності впровадження гендерно-чутливих програм підтримки для відновлення психосоціальних ресурсів педагогів.

Прояв асоціальної спрямованості учнів через булінг в освітньому середовищі

2026-05-24T19:03:16+03:00

У статті розкриваються психологічні особливості булінгу та кібербулінгу серед учнівської молоді в освітньому середовищі школи. Зокрема, зазначається, що основною причиною девіантної поведінки є несприятливий психосоціальний розвиток. При цьому показником та умовою успішності процесу соціалізації є адаптація, а першою ознакою порушення соціалізації – дезадаптація. Тому своєчасно виявлені відхилення у поведінці учнів, і навіть правильно організований психолого-педагогічне супровід відіграють на вирішальній ролі у запобіганні порушень, які призводять до девіацій. Крім шкільної дезадаптації, асоціальна спрямованість особистості учнів може реалізовуватися за допомогою їхньої булінгової активності.

Теоретичні основи розробки концептуальної моделі формування та психокорекції співзалежності жінок у подружніх/партнерських стосунках

2026-05-24T19:16:14+03:00

Актуальність теми дослідження обумовлена поширенням співзалежності, її соціальним значенням та недостатністю наукової розробленості даної проблематики. Враховуючи, що жінки мають підвищену вразливість до формування співзалежності внаслідок як гендерних особливостей, так і соціально-культурних стереотипів, метою нашого дослідження стало теоретичне обгрунтування концептуальної моделі формування та психокорекції співзалежності в жінок у подружніх/партнерських стосунках.

Психологічні особливості впливу стилів управління та організаційних конфліктів на ментальне здоров’я працівників

2026-05-24T19:43:54+03:00

У статті досліджено психологічні особливості впливу стилів управління та організаційних конфліктів на ментальне здоров’я працівників. Метою дослідження є визначення характеру взаємозв’язків між управлінськими стилями, рівнем конфліктності та показниками психологічного благополуччя персоналу. Застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення, психодіагностичні методики та кореляційний аналіз. Встановлено, що авторитарний стиль управління та високий рівень конфліктності підвищують рівень стресу і вигорання, тоді як демократичний стиль сприяє покращенню ментального здоров’я.

Бойові ритуали як механізм соціально-психологічної адаптації військовослужбовців до бойової діяльності

2026-05-24T20:09:54+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз функціонування бойових ритуалів як ресурсного механізму соціально-психологічної адаптації військовослужбовців до екстремальних умов бойової діяльності, підтримки їх боєздатності та психічного здоров’я. Дослідження розвиває теорію адаптації військовослужбовців до бойової діяльності шляхом доповнення методів психологічного супроводу соціально-культурними ритуальними практиками. Методи досліджень: абстрагування, формалізація, аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення матеріалу, а також міждисциплінарний та структурно-функціональний підхід.

Діалогічна взаємодія психолога з клієнтом як складова надання психологічної допомоги

2026-05-24T20:23:36+03:00

У статті розкрито характеристики ефективної діалогічної взаємодії, як складової надання психологічної допомоги суб’єкту. Підкреслюється важливість суб’єкт-суб’єктної парадигми діалогічної взаємодії. Об’єктивовано, що здатність фахівця будувати діалог з клієнтом у рамках суб’єкт-суб’єктної парадигми, передбачає сформованість у нього діалогічної компетентності. Ключовим при формуванні діалогічної компетентності майбутнього фахівця є самопізнання та саморозуміння. Це сприяє кращому розумінню фахівцем іншої людини, без чого не можливим є надання фахової психологічної допомоги.

Етична відповідальність у роботі практичного психолога

2026-05-24T20:36:04+03:00

У статті здійснено комплексний аналіз основних етичних принципів професійної діяльності практичного психолога в умовах сучасних соціальних трансформацій, зумовлених процесами глобалізації, стрімкою цифровізацією суспільства та змінами в системі комунікації. Розглянуто специфіку забезпечення конфіденційності та професійних стандартів у форматі дистанційного та онлайн-консультування. Адаптація етичних стандартів до сучасних реалій має здійснюватися із збереженням їхньої гуманістичної основи, пріоритету прав людини та принципу професійної відповідальності.

Чинники формування емоційного інтелекту менеджерів з логістики: психодіагностичний інструментарій

2026-05-24T21:27:36+03:00

Для менеджерів з логістики розвиток емоційного інтелекту є важливим чинником ефективної взаємодії, емоційної регуляції та прийняття управлінських рішень у складних умовах. Актуальною є проблема валідного психодіагностичного інструментарію. Метою статті є аналіз підходів і методик оцінювання емоційного інтелекту та їх психометричних характеристик у логістичному менеджменті як основи моделювання. Встановлено, що здібнісні та змішані моделі відрізняються за психометричною точністю, що зумовило розробку узагальненої моделі емоційного інтелекту менеджерів-логістів.

Психологія здоров’я в системі індивідуального консультування та групового тренінгу

2026-05-25T17:09:30+03:00

У статті обґрунтовано роль психології здоров’я у системі індивідуального консультування та групового тренінгу для студентів-психологів. Проаналізовано питання психологічного благополуччя майбутніх психологів-консультантів у контексті інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) та викликів хронічної екстремальності воєнного стану. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі охорони здоров’я до проактивної парадигми психології здоров’я, спрямованої на формування внутрішніх ресурсів та резильєнтності особистості. Емпірично досліджено вплив ШІ на формування професійних компетенцій студентів. Виявлено, що цифрові інструменти сприймаються як високоефективні репетитори для засвоєння складних тем та тренажери для відпрацювання технік щирості й саморозкриття. Водночас зафіксовано критично низький рівень здатності ШІ навчати встановленню етичних меж у стосунках, що підкреслює незамінність «живого» контакту та групових форм навчання.

Обійми, що рятують: методика хібукі-терапії як інструмент подолання травми війни у дітей

2026-05-25T17:41:50+03:00

У статті проаналізовано застосування Хібукі-терапії для стабілізації дітей у прикордонних громадах. Висвітлено роль іграшки як «перехідного об’єкта», що дозволяє дитині через механізм «зворотної проєкції» та турботу про іншого винести страх назовні й відновити власну суб’єктність. Описано досвід проєкту в Новослобідській громаді (2024–2025), де дистанційні заняття допомогли знизити рівень тривожності учасників із 50 % до 21 % та подолати психосоматичні прояви. Доведено, що методика є дієвим інструментом подолання травми війни в освітньому просторі України.

Вплив деструктивних тенденцій психіки на поведінку суб’єкта та їх корекція

2026-05-25T17:54:42+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до вивчення впливу деструктивних тенденцій на психіку особистості та їх ролі у формуванні дезадаптивної поведінки. Розглядаються психологічні, соціальні та біопсихологічні чинники виникнення деструктивних проявів, а також особливості їхнього впливу на емоційну сферу, міжособистісні взаємини та процес соціалізації людини. Основна увага приділена аналізу таких форм деструктивної поведінки, як агресивність, садизм, мазохізм, аутоагресія, емоційна нестабільність, а також різноманітні види залежностей — алкогольна, наркотична, ігрова та інші адиктивні форми поведінки.

Потреби супервізанта в процесі супервізії: структурно-функціональний аналіз

2026-05-25T18:07:43+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз потреб супервізанта в процесі супервізії та запропоновано їх структурно-функціональну систематизацію. Розроблено інтегративну модель формування професійних навичок супервізанта, що охоплює особистісний, теоретичний, практичний і контекстуальний виміри. Особливу увагу приділено особистісному виміру супервізії та можливостям використання положень Транзакційного аналізу для аналізу професійних труднощів супервізанта.

Подолання заборони «не досягай» техніками гейміфікації в контексті транзакційно-аналітичної психотерапії

2026-05-25T18:24:23+03:00

У статті розглянуто проблему подолання сценарної заборони «Не досягай» у межах транзакційно-аналітичної психотерапії. Обґрунтовано можливості використання гейміфікації як інструменту трансформації уникання, самосаботажу та страху досягнення. Запропоновано інтегративну модель, що поєднує сценарні механізми, гейміфікаційні принципи та психотерапевтичні техніки. Показано, що декомпозиція цілей, мікродосягнення, короткі цикли зворотного зв’язку та наративна трансформація сприяють формуванню нового поведінкового досвіду і зниженню впливу сценарних обмежень.