Психологічний журнал

Психологічні особливості категоріальної структури професійної свідомості викладачів

Ольга Гульбс, Валерій Лантух — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається проблема категоріальної структури професійної свідомості викладачів. Описане поняття категоріальної структури професійної свідомості викладачів та розроблена її модель. Розкрита проблема професійної свідомості викладачів, її структура. Запроваджені компоненти розвитку професійної свідомості викладачів: когнітивний; емоційно-вольовий; мотиваційно-ціннісний; комунікативний; психологічний; самовідношення; інноваційна рефлексія. Це основні компоненти, які впливають на розвиток категоріальної структури професійної свідомості викладачів, що є актуально для сучасної вищої школи.

Дослідження стану активного відпочинку молоді: соціальний та психологічний аспект

Олег Кокун, Владислава Швець — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено спробу проаналізувати новий підхід до розуміння потреби особистості в активному відпочинку. Здійснено аналіз даних соціологічного опитування, виконаного незалежним аналітичним центром Cedos, що працює над питаннями соціального розвитку з 2010 року. Досліджено питання у наукових та популярних виданнях. Висунуто тезу взаємозв'язку потреби особистості у анамнезі. Здійснено припущення щодо прогнозу зацікавленості дітьми та молоддю у наступних поколіннях активним видом відпочинку та посиленням взаємних відносин у родині засобами активної діяльності.

Психологічні особливості готовності майбутніх психологів до консультативної діяльності

Таїсія Комар, Мар’яна Горенко — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання ключових аспектів, що визначають психологічну готовність студентів-психологів до надання консультацій. Готовність майбутніх психологів до консультативної діяльності в умовах війни в країні – це питання вельми актуальне і суттєве, особливо у контексті сучасних геополітичних реалій. Зростання кількості конфліктів і напруги на міжнародній арені, війна в Україні вимагає від фахівців у галузі психології високого рівня готовності та компетентності для надання ефективної психологічної підтримки. В умовах війни психологи стикаються з рядом викликів, що вимагають специфічних знань і навичок. Вибірка складалась з 40 осіб, здобувачів спеціальності 053 Психологія Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Були застосовані методики: «Тест-опитувальник особистісної зрілості» Ю. Гільбуха та опитування через Google-форми

Social work in community in the conditions of war social work in the community in the conditions of war

Оксана Кравченко — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

During times of war, professional social work expands its directions, methods, and forms of operation. On one hand, it is grounded in years of experience, including international experience, and on the other hand, it gives rise to the phenomenon of Ukrainian social work based on principles of moral duty, mutual support, and the dedication of each citizen, combined with the professional activities of social work specialists.

It has been established that the primary method of social work is community engagement. An important characteristic of social work in the community is the spontaneous combination of citizens' philanthropy as a moral duty and the aspiration to do good with the professional activities of social workers. This experience, from the phenomenological approach perspective, is shaped based on Ukrainian traditions, developed in crisis conditions through critical thinking, emergency decision-making, grounded in human-centric values, enthusiasm, benevolence, compassion, and patriotism.

It has been determined that during wartime, social work in the community typically operates on four levels: social work at the level of local self-government bodies; social work at the level of territorial communities; social work at the level of institutions in the social sphere; and social work at the level of community residents. The partners of territorial communities are public volunteer organisations. The Law of Ukraine "On Social Services" specifies that the non-governmental sector is among the providers of social services. In such challenging times for the country, volunteers constitute a distinct force of charity: they collect and provide clothing, medicines, and food for vulnerable populations; organize and accommodate refugees; offer assistance to military personnel and their families; facilitate the relocation of the affected; and supply essential items to the front lines, equipment, delivering mosquito nets, food, clothing, medicines and more.

Роль ветеранських організацій у реінтеграції та психологічній реабілітації ветеранів з інвалідністю в умовах військового та повоєнного часу

Оксана Кравченко, Владислава Швець, Людмила Мельник — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

В умовах військового та повоєнного часу в Україні ветерани з інвалідністю зіткнулися з низкою проблем, пов’язаних з їхньою соціальною адаптацією та поверненням до повноцінного життя. Важливу роль у розв’язання цих проблем відіграють ветеранські організації. У дослідженні вивчено роль ветеранських організацій у реінтеграції ветеранів з інвалідністю в Україні. Проаналізовано наукову літературу з питань реінтеграції ветеранів з інвалідністю, схарактеризувати ветеранські організації в Україні, досліджена їхня діяльність у сфері реінтеграції ветеранів з інвалідністю, виявлено вплив ветеранських організацій на реінтеграцію ветеранів з інвалідністю. Метою нашого дослідження є визначення ролі ветеранських організацій у реінтеграції ветеранів з інвалідністю в умовах військового та повоєнного часу України.

Резильєнтність – потенціал відновлення особистості у складних життєвих обставинах

Євген Потапчук, Олена Поліщук — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано поняття «стійкість» у вітчизняних та зарубіжних психологічних дослідженнях та спроба окреслити його зміст. Метою статті є представлення результатів проведого емпіричного аналізу психологічної стійкості та психологічної готовності здобувачів вищої освіти на основі теоретичних узагальнень. За допомогою психодіагностичного інструментарію проведено емпіричне дослідження психологічної готовності здобувачів вищої освіти спеціальності 053 Психологія (20 осіб) до резильєнтності та висловлені окремі міркування щодо психологічних передумов формування цієї здатності. Для реалізації дослідження ми використали наступні методики «Шкала резильєнтності Коннора-Девідсона-10» (CD-RISC-10) (В адаптації Н. Школіна, І. Шаповал, І. Орлова, І. Кедик, М. Станіславчук); «Опитувальник посттравматичного зростання» (Post Traumatic Growth Inventory) Р. Тадеші і Л. Калхаун (в адаптації М. Магомед-Емінова).

Особливості психологічної адаптації студентів-психологів до освітнього процесу в умовах воєнного стану

Катерина Радзівіл, Світлана Кузікова — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено результати емпіричного дослідження показників психологічної адаптації майбутніх психологів до освітнього процесу в умовах воєнного стану. У дослідженні було встановлено найбільш поширені інтелектуальниі, поведінкові, емоційні та фізіологічні симптоми стресу, рівень стресостійкості та соціальної адаптації, зміни у пріоритетах та життєвих цінностях, рівень психологічного добробуту майбутніх психологів як показників адаптації до освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Соматичні кореляти посттравматичного стресового розладу

Олександр Сафін — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено результати контент-аналізу сучасних зарубіжних досліджень, націлених на виявлення соматичних корелятів посттравматичного стресового розладу. Зазначається, що на сьогодні у науковій літературі з зазначеної проблеми опис механізмів коморбідності ПТСР і соматичних дисфункцій є багато у чому суперечливим і не прояснює каузально-наслідкові зв'язки при формуванні ПТСР і соматичних проявів. Показано, що ПТСР, у переважній більшості випадків пов'язаний із різною психосоматичною і соматичною симптоматикою.

Anxiety can reduce attention and accelerate the subjective passage of time

Арман Цибульський, Катерина Мілютіна — Mon, 12 Feb 2024 00:00:00 +0200

Це дослідження є тестом гіпотези про те, що прискорений суб'єктивний часовий прохід (ASTP) відбувається внаслідок підвищення рівня тривоги і, в той же час, зниження рівня уваги. Гіпотеза ґрунтувалася на моделі уважних воріт (AGM) і розглядалася на автобіографічній шкалі сприйняття часу. Ідентифікація основних відносин дозволяє передбачити зміну ASTP через відповідні елементи. Серед цих елементів - тривога та увага. Попередні дослідження вже допомогли встановити взаємодію між тривожністю та сприйняттям часу через короткі проміжки часу. У цьому дослідженні ці взаємодії визначалися в автобіографічному масштабі.

Метою дослідження було визначити, чи існує взаємозв'язок між тривожністю та сприйняттям часу, яке прискорює проходження суб'єктивного часу в автобіографічному масштабі, через зменшення уваги та усвідомлення. В дослідженні була використана аторська анкети, основними питаннями якої були питання про час. Ця анкета була використана в 2021 році, щоб сформувати попередні висновки. У 2023 році з цієї анкети були використані лише три питання про час, щоб встановити відмінності в показниках сприйняття часу, враховуючи виникнення історичних подій.