Психологічний журнал

Теоретико-методологічне обгрунтування особистісної мінливості в сучасній психологічній літературі

Наталія Гуртовенко — 2024-11-14

У статті представлено теоретико-методологічне обґрунтування особистісної та поведінкової мінливості у сучасній психологічній літературі. Вивчення мінливості особистості як суб’єкта життєдіяльності чіпає цілу низку концептуальних та методологічних проблем, що мають соціально-психологічну спрямованість. Для дослідження зазначеної проблеми проаналізовано велику кількість вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, що дозволило виявити стійкий інтерес науковців та практиків до визначеної проблеми.

Психологічні особливості національної самосвідомості здобувачів вищої освіти

Світлана Діхтяренко — 2024-11-14

У статті висвітлено психологічні особливості національної самосвідомості у здобувачів вищої освіти. Виділено наступні психологічні особливості: цілісну та сформовану систему ціннісних орієнтирів, усталену ієрархію «Я-образу», національну саморефлексію, національну самоідентифікацію, індивідуалізацію національних проявів здобувача. Розкрито суть вікових надбань базової довіри до середовища існування та підвищеної національної відповідальності, що визначаються психологічними особливостями національної самосвідомості. Проаналізовано трансформацію національної самосвідомості під впливом російської агресії.

Аксіопсихологічна модель посттравматичного зростання особистості

Юрій Назар — 2024-11-14

У статті проаналізовано існуючі моделі посттравматичного зростання (ПТЗ) та запропоновано новий, аксіологічний підхід до розуміння даного феномену. Особливу увагу приділено принципу інтегральної суб’єктності, де акцент зроблено на ціннісних аспектах особистісного зростання внаслідок травми. Метою статті є розробка концептуальної моделі, яка враховує важливість змін ціннісно-смислової сфери особистості та котра інтегрує такі поняття як резильєнтність, копінг, самоефективність та благополуччя, що сприяє глибшому розумінню механізмів посттравматичного зростання та його соціально-психологічних детермінантів.

Психологічні особливості основних категорій важкопоранених комбатантів

Світлана Петреченко — 2024-11-14

У статті аналізуються психологічні особливості основних категорій важкопоранених комбатантів, які зазнали тяжких травм у бойових діях. Визначено, що травми поділяються на легкі та тяжкі. Метою статті є аналіз психологічних особливостей основних категорій важкопоранених комбатантів та виявлення факторів, що впливають на їх психологічний стан і процес реабілітації. Проведене дослідження спрямоване на виявлення проблем, з якими стикаються поранені комбатанти, адже отримані поранення призводять не лише до фізичних, а й до глибоких психологічних наслідків.

Зарубіжний досвід дослідження проблеми посттравматичного особистісного зростання

Олександр Сафін — 2024-11-14

Представлено результати теоретичного аналізу феномена посттравматичного особистісного зростання: визначено поняття посттравматичного особистісного зростання, проаналізовано теорії, що пояснюють механізми зростання, а також виявлено предиктори цього явища. Встановлено, що під посттравматичним особистісним зростанням розуміють суб’єктивний досвід позитивної психологічної зміни після впливу на людину стресору, що загрожує життю. Встановлено, що показники посттравматичного особистісного зростання пов’язані як із загальними, так і зі специфічними для різних видів травм чинниками. Велике значення мають також дані про пов'язаність вираженого посттравматичного стресу і зростання.

Образ себе в професії у здобувачів ЗВО з різним рівнем мотивації успіху в навчанні

Катерина Васюк — 2024-11-14

У статті представлене дослідження образу себе як професіонала у здобувачів психологічних спеціальностей. Здійснено теоретичний аналіз, на підставі якого виділено компоненти професійного образу Я. Встановлено, що у здобувачів з різним рівнем мотивації досягнень є відмінності в образі себе у професії. Висока мотивація досягнень сприяє підвищенню впевненості в собі, формуванні більшої фокусованості на проблемах клієнта. Низька мотивація досягнення формує не лише невпевненість у своїх силах, що спонукає особистість уникати невдач, але і формує більш егоїстичну професійну позицію.

Дослідження особливостей ставлення старших дошкільників до себе та значущих дорослих

Наталя Крива — 2024-11-14

У статті представлено дослідження особливостей ставлення дітей старшого дошкільного віку до себе та значущих дорослих за методикою О. Еткінда «Колірний тест відносин», який базується на тому, що найважливіші характеристики психологічних процесів відбиваються в колірних асоціаціях; з᾿ясовано, що діти старшого дошкільного віку в більшості випадків позитивно ставляться до значущих осіб, що свідчить про наявність міцного емоційного зв’язку з ними, близькість, взаємоповагу та значущість процесу ідентифікації.

Психолого-педагогічні засади компетентістної моделі у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів

Вікторія Щур — 2024-11-14

У статті здіснено обгрунтування психолого-педагогічних засад компетентістної моделі у професійній підготовці учителів початкових класів. Зазначається, що загальну структуру компетентності педагога можна уявити як таку, що складається із таких компетенцій: природні, набуті, компетенції самоосвіти, адаптивні, виконавські. Ефективність системи освіти, що реалізує розроблену модель компетентності майбутнього учителя початкових класів, можна подати кластером компетенцій викладача, який організовує кероване самостійне навчання. При цьому кожен рівень оволодіння стандартами поведінки характеризується дескриптором, що дозволяє підібрати еталон латентної перемінної, як яку розглядають конструктну властивість освітньої системи.

Психологічне благополуччя військовослужбовця Збройних Сил України

Віктор Алещенко — 2024-11-14

У статті розкриваються питання психологічного благополуччя у Збройних Силах України. Основні наукові галузі, у яких представлені дослідження психологічного благополуччя, включають соціальну взаємодію військовослужбовців на початковому етапі службової діяльності; тимчасові та потенційні причинно-наслідкові чинники ризику та чинники, що сприяють збереженню психічного здоров’я; запобігання емоційному вигоранню та отриманню військовослужбовцями психологічних травм; психічне здоров’я та суїцидальні прояви; теорію збереження ресурсів; психологічний капітал, який виражає позитивне ставлення військовослужбовців до виконання службових обов’язків; а також програму навчання для підтримання працездатності.

Осмислення особистістю сімейних обов’язків на дошлюбному етапі

Дарія Карпова — 2024-11-14

У статті розкрито проблемні питання, пов’язані з осмисленням особистістю сімейних обов’язків на дошлюбному етапі. Уточнено зміст поняття «осмислення майбутніх сімейних обов’язків і своєї відповідальності за їх виконання». З’ясовано, що відсутність обґрунтованого переліку моральних зобов’язань сім’янина суттєво ускладню процес їх пізнання і розуміння молоддю на дошлюбному етапі. Це не сприяє формуванню особистості майбутнього сім’янина.

Активація особистісних ресурсів персоналу як психологічна проблема

Ігор Немінський — 2024-11-14

Стаття присвячена теоретичному обгрунтуванню психологічних механізмів активації військовим керівником особистісного ресурсу персоналу. Зазначається, що система військового управління сьогодні стикається із великими труднощами у реалізації ресурсного підходу в управлінні особовим складом. Зміст раціоналістичної стратегії управління виявляється у функціональній редукції суб'єктності будь-якого і кожного учасника спільної діяльності. Особливо інтенсивно проявляються негативні властивості цієї моделі менеджменту в умовах інтенсифікації управлінського впливу за усією вертикаллю влади. У зв`язку з цим активація особистісних ресурсів персоналу є найважливішим завданням психології військового управління. Для його розв'язання у межах управлінського сприяння особовому складу в активації особистісного ресурсу створено такі передумови: розроблено багаторівневий аналіз управлінської діяльності як діяльності суб'єкт-суб'єктного типу, показано її метадіяльнісний характер, роль і значення комунікативних засобів у її реалізації; виявлено результативні ефекти застосування військовим керівником різних стратегій управління (директивної, програмно-цільової, цілеутворювальної).

Динаміка психічного здоров'я військовослужбовців у період війни

Ольга Савиченко — 2024-11-14

У статті аналізуються особливості психічного здоров’я військовослужбовців у період повномасштабної війни в Україні в умовах тривалого впливу стресових факторів. Для емпіричного дослідження використано комплекс методик MHC-SF, PSS-10, РНQ-9, GAD-7, AIS, BRCS, PTGI. Дослідженням охоплено 246 осіб (військовослужбовці, що брали участь в бойових діях у 2022-24 роках).

В цілому відмічене покращення психічного здоров’я військовослужбовців у 2022, на початку 2023 та у 2024 роках і зниження показників у кінці 2023 році. Періоди погіршення психічного здоров’я військовослужбовців відбувається в періоди військових невдач, втрати підтримки суспільства та військової допомоги. Зміцнення психічного здоров’я відмічаємо в періоди інтенсивної підтримки співгромадян, міжнародних партнерів, позитивних змін в організації військового побуту та успіхів на фронті.

Психологічний аналіз саморегуляції і копінг-поведінки фахівця морського транспорту у стресових ситуаціях: гендерний аспект

Олена Сорока — 2024-11-14

Актуальність дослідження зумовлена наявністю у науковій літературі суперечливих даних про способи долаючої поведінки у чоловіків і жінок у стресовій ситуації. Одним із чинників, що визначає ефективність соціально-психологічної адаптації фахівця морського транспорту до життя в умовах стресу є здатність психологічного подолання таких ситуацій. Особливої важливості набуває вивчення особливостей копінг-поведінки та питань саморегуляції поведінкових реакцій фахівця морського транспорту у складних ситуаціях.

Результати емпіричного дослідження психологічних наслідків посттравматичного стресу вимушених переселенців і ресурсів його подолання

Олександр Кобець — 2024-11-14

У статті подано результати емпіричного дослідження психологічних наслідків посттравматичного стресу вимушених переселенців і ресурсів їхнього подолання. Зазначається, що більшість досліджуваних осіб, які були змушені залишити свої домівки, характеризуються середнім рівнем стресу, що вказує на те, що стресова ситуація спричинила значне напруження фізіологічних та емоційних систем організму, яке необхідно знижувати за рахунок застосування спеціальних методів подолання стресу.

Методологічні підходи до розробки та впровадження зарубіжних антистрес-технологій у роботу із фахівцями екстремального профілю

Оксана Кравченко — 2024-11-14

Узагальнено та диференційовано (за рівнями професійно-трудового та індивідуально-психологічного середовища) джерела життєвих і професійних стресів, включно із ризиками «нової глобальної реальності», детермінованої штучним інтелектом. Психологічні аспекти професійного здоров'я окреслено структурною феноменологією професійного стресу, у варіантах стресів діяльності (фізіологічного, предметно-діяльнісного та інформаційного) і стресів стосунків (ділових та особистих). Виокремлено чотири підходи до впровадження антистрес-технологій: через організацію умов професійного середовища; навчання та підготовку спеціалістів; корекцію станів і наслідків стресу; інтеграцію особистісних властивостей і способу життя (оволодіння стрес-менеджментом та управлінням здоров'ям).

Каністерапія як інноваційний метод соціально-психологічної реабілітації

Інна Чамлай — 2024-11-14

У статті розглянуто поняття каністерапії, її ключових аспектів та особливостей застосування. Проаналізовано її переваги та недоліки, а також труднощі, з якими можуть зіштовхнутись фахівці соціально-психологічної реабілітації під час її застосування. Описано рівні взаємодії між людиною та спеціально навченою собакою в процесі каністерапії та конкретні методи її проведення.

Діагностування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців/ветеранів

Наталія Шеленкова — 2024-11-14

У військовослужбовців та ветеранів досить часто спостерігається такий вид психогенного розладу як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який має негативні наслідки для психічного та соматичного здоров’я, соціальної взаємодії та, загалом, якості життя. В статті окреслені психосоціальні фактори, які викликають стрес та спричиняють розвиток психічних й поведінкових розладів та діагностичні критерії ПТСР (згідно DSM-5). Розкрито симптоматику посттравматичного стресового розладу у військових. Відповідно до мети статті розкрито поняття ПТСР, його основні принципи і критерії діагностики. Здійснено огляд психодіагностичних інструментів, які можна використовувати для скринінгового та психологічного обстеження постраждалих від психотравмуючих ситуацій, зокрема військовослужбовців/ветеранів.