Психологічний журнал

Психологічні аспекти впливу травматичного досвіду на психічне здоров’я особистості

Інесса Візнюк — 2025-10-26

У статті розглядаються психологічні аспекти впливу травматичного досвіду на психічне здоров’я особистості. Проаналізовано механізми формування посттравматичних реакцій, зокрема тривожності, депресії, порушень адаптації та соматичних проявів. Визначено роль індивідуальних ресурсів, соціального середовища та психологічної підтримки у подоланні наслідків психотравми. Акцентовано на важливості ранньої діагностики та психокорекційних заходів для збереження психічного благополуччя в умовах тривалого стресу. Результати дослідження можуть бути використані у практиці кризової психології, психотерапії та освітніх програмах з психічного здоров’я.

Інтегрованість особистості як предмет наукових розвідок

Андрій Демура — 2025-10-26

Представлено результати контент-аналізу зарубіжних публікацій з проблеми особистісної інтегрованості. Зазначається, що прагнучи до внутрішньої узгодженості, інтегрованості, людина знаходить інтегрованість у русі до духовності. Духовність позиціонується як сила і чинник конструювання людського суспільства. Особистісна інтегрованість демонструє внутрішню узгодженість щодо несуперечливого поєднання між собою прийнятих людиною цінностей, мотивів, установок, тенденцій і диспозицій. Така узгодженість має для людини статус засобу досягнення балансу у житті, підтримання психічного та фізичного здоров’я.

Концептуальний аналіз ролі емоційного інтелекту в забезпеченні лідерської ефективності

Юлія Сіденко — 2025-10-26

У статті досліджено роль емоційного інтелекту як ключового чинника ефективного лідерства. Проаналізовано провідні теоретичні моделі емоційного інтелекту та їх застосування у практиках управління. Розглянуто взаємозв’язок між емоційною компетентністю та результативністю лідерів, зокрема здатністю формувати довіру, управляти конфліктами та підтримувати психологічну безпеку. Запропоновано концептуальну модель, що інтегрує психологічні та управлінські аспекти й враховує вплив організаційної культури і цифрового середовища.

Психологія соціальної перцепції штучного інтелекту

Максим Яворський — 2025-10-26

Метою статті є комплексний теоретико-аналітичний огляд психологічних основ соціальної перцепції штучного інтелекту. Проаналізовано класичні та сучасні підходи до розуміння цього феномена, зокрема атрибуцію, антропоморфізм, перенесення та проєкцію, феномени довіри й ефект «моторошної долини». Наведено приклади взаємодії користувачів із платформами ChatGPT, Replika, Siri, Copilot, що ілюструють динаміку сприйняття ШІ від недовіри до «олюднення». Показано культурні відмінності й практичні наслідки соціальної перцепції ШІ для освіти, медіа та психологічної практики.

Психологічні особливості емоційного вигоряння педагогічних працівників

Людмила Вербицька — 2025-10-26

У статті розглянуто зміст основних понять емоційного вигоряння педагогічних працівників. Розкрито фаза розвитку означеного феномену в процесі їх професійної діяльності. Виявлено причини та фактори ініціювання емоційного вигоряння педагогічних працівників. Охарактеризовано чинники, що призводять до виникнення синдрому професійного вигорання педагогів. Описано заходи профілактики і корекції синдрому емоційного вигоряння педагогічних працівників з урахуванням специфіки їх професійної діяльності. Встановлено, що емоційне вигорання у педагогічних працівників окреслюється через прояви рівнів резистенції, тобто, проявленими як синдром який можна визначити як моральна дезорієнтація, редукція професійних досягнень, економія свого емоційного потенціалу, неадекватна вибіркова емоційна реакція.

Проблема творчості у дискурсі девіантної поведінки підлітків

Світлана Діхтяренко — 2025-10-26

Наведено результати досліджень творчих здібностей у неповнолітніх правопорушників і звичайних підлітків. За результатами цих досліджень отримано достатньо парадоксальний результат, що вказує на нелінійну структуру творчих здібностей. Тобто не можна однозначно сказати, що низькі показники за різними тестами креативності свідчать про низькі творчі здібності у респондентів із девіантною поведінкою. Тобто підлітки із девіантною поведінкою, які погано справляються із тестами креативності, виявляють дуже високі творчі здібності, наприклад, у соціальній сфері. Вивчення розвитку уяви та гри показало, що є якісні відмінності девіантів від звичайних однолітків. До них можна віднести предметний рівень розвитку уяви та застрягання на режисерській грі, низький рівень розвитку уяви та несформованість суб’єкта уяви та ігрової діяльності.

Трансформаційне лідерство в освітньому середовищі

Станіслав Сапожников — 2025-10-26

Лідерство в освіті – це не лише управління, а й здатність надихати, мотивувати та створювати позитивну атмосферу для всіх учасників освітнього процесу. Метою даного дослідження є визначення якостей трансформаційного лідера в освітньому середовищі та їх аналіз за допомогою математичних методів у психології. На основі бесід та анкетувань педагогів (всього у дослідженні взяли участь 280 вчителів загальноосвітніх шкіл) було виділено сім елементів трасформаційного лідерства вчителя: високі особисті стандарти та бажання бути найкращими; сильне бачення та відданість; здатність долати страхи та стрес; здатність реалістично оцінювати робочі ситуації; почуття відповідальності; рішучість прагнути результату та здатність мотивувати учнів та колег.

Організаційні стратегії як фактор підвищення психологічного благополуччя працівників

Олена Блашкова — 2025-10-26

У статті досліджується взаємозв’язок організаційних стратегій та психологічного благополуччя працівників у сучасних організаціях. Розглядаються теоретичні підходи до визначення психологічного благополуччя, його структурні компоненти та фактори впливу. Представлено результати емпіричного дослідження серед 50 працівників комерційної організації із застосуванням шкали суб’єктивного благополуччя Е. Дінера (SWB), Maslach Burnout Inventory (MBI) та шкали сприйнятого стресу (PSS-10). Виявлено, що організаційні стратегії, спрямовані на розвиток психологічної підтримки, профілактику вигорання та формування сприятливого психологічного клімату, значно підвищують рівень суб’єктивного благополуччя та знижують рівень стресу й вигорання працівників. Надано рекомендації щодо впровадження психологічно орієнтованих стратегій управління персоналом.

Специфіка переживання стресу війни у жінок

Мар’яна Горенко — 2025-10-26

Статтю присвячено вивченню психологічних особливостей переживання стресу війни у жінок. На основі аналізу сучасних досліджень і результатів емпіричного опитування 30 дружин військовослужбовців виявлено, що провідними емоційними станами є тривожність, безсилля, провина та емоційне виснаження. Вони виконують не лише деструктивну, а й адаптивну функцію, забезпечуючи психічну стабільність у стані невизначеності. Обґрунтовано потребу комплексної психологічної підтримки, спрямованої на інтеграцію воєнного досвіду, розвиток резилієнтності та емоційного самоспівчуття.

Вплив війни в Україні на залежну поведінку суб’єкта

Олена Куліш — 2025-10-26

Автори статті зосереджуються на проблемі формування та загострення залежної поведінки населення України під час війни. Показано, що війна є потужним стресогенним чинником, який спричиняє зростання адиктивних та психологічних форм залежності. Висвітлено особливості впливу війни на різні соціальні групи. Розкрито психологічні механізми залежної поведінки. Розглянуто види залежностей, основні причини їх виникнення у військовий час, а також наслідки для психічного здоров’я населення. Проведено аналіз сучасних досліджень і запропоновано напрями психологічної допомоги.

Вплив стресу на довічно ув’язнених, які відбувають покарання на території України

Олена Овчаренко — 2025-10-26

У статті досліджено психологічні особливості переживання стресу особами, засудженими до довічного позбавлення волі в установах виконання покарань України. Визначено ключові чинники, що зумовлюють хронічний стрес у даної категорії засуджених: ізоляція, тривалий строк ув’язнення, відсутність перспективи звільнення, обмеження соціальних контактів та специфіка пенітенціарного середовища. Проаналізовано механізми психологічної адаптації, стратегії подолання стресу (копінг-стратегії) та їх ефективність.

Вплив лідерства командирів на ефективність психологічного відновлення особового складу після участі в бойових діях

Василь Стасюк — 2025-10-26

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі ефективного військового лідерства у забезпеченні психологічного відновлення особового складу після участі в бойових діях. В умовах тривалих воєнних дій питання взаємодії командирів та підлеглих стає критично важливим для підтримання психологічної стійкості військовослужбовців. Метою дослідження є визначення впливу стилю та практик лідерства командирів на ефективність психологічної реадаптації особового складу, а також виокремлення найбільш результативних моделей взаємодії. У роботі застосовано системний і міждисциплінарний підхід, що поєднує психологічні та соціологічні методи аналізу. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі наукових публікацій, емпіричних даних опитувань та інтерв’ю військовослужбовців. Методологія включає використання стандартизованих психодіагностичних методик, зокрема шкали оцінки стресостійкості (CD-RISC) та шкали військового лідерства (MLQ). Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням впливу різних моделей лідерства на довготривалі наслідки психологічного стану особового складу. Тип статті – емпірична.

Актуалізація творчого потенціалу майбутніх психологів у процесі опанування методами психологічної допомоги

Тамара Білуха — 2025-10-26

Розкрито важливість формування для майбутніх психологів так званих «м’яких навичок», серед яких значну роль має здатність до творчості та креативності. Акцент зроблено на тих можливостях, які надає для розвитку креативності опанування майбутніми фахівцями методами психологічної допомоги. Цьому сприяє практична спрямованість навчальних курсів з основ консультативної роботи психолога, психокорекційної роботи і, зокрема, групової психокорекції. Підкреслено важливу роль групової психокорекційної роботи у актуалізації творчого потенціалу майбутніх фахівців. За рахунок самопізнання та самоусвідомлення, розуміння передумов втрати психічної енергії задля створення ілюзії сили «Я», маскування внутрішньої суперечності та особистісної проблеми, створюються передумови для вивільнення цієї енергії та спрямування її у творче русло, пов’язане з власним професійним та особистісним розвитком.

Психотерапія та психокорекція синдрому емоційного вигорання психолога методом психомалюнків

Ілона Калашник (Храпко) — 2025-10-26

На сучасному етапі життя українського суспільства в умовах війни актуальною є проблема синдрому емоційного вигорання. Стаття присвячена комплексному аналізу наукових підходів до вивчення феномену емоційного вигоряння, що є актуальною проблемою професійної діяльності. Висвітлено чинники виникнення синдрому емоційного вигорання, стадії розвитку синдрому емоційного вигорання, ознаки вигорання. Описано роль методу психомалюнків у дослідженні деструктивних тенденцій психіки, які призводять до емоційного вигорання. Наголошено на важливості власної психокорекції та психотерапії майбутніх фахівців психологів.

Напрями надання реабілітаційних послуг важкопораненим комбатантам під час соціально-психологічної адаптації

Світлана Петреченко — 2025-10-26

У статті визначено напрями надання реабілітаційних послуг важкопораненим комбатантам у процесі їх соціально-психологічної адаптації. Проведене емпіричне дослідження з психологами, персоналом реабілітаційних центрів і комбатантами показало, що найбільш ефективнішими напрямами є індивідуальні консультації, групова підтримка та ресурсні тренінги. Основними бар’єрами залишаються нестача координації, стандартизованих програм і спеціалізованої підготовки персоналу.

Психодіагностика та психокорекція професійного вигорання педагогів

Віктор Первий — 2025-10-26

Дана стаття присвячена питання психологічної діагностики та психокорекції професійного вигорання педагогів. Вигорання – це психосоціальний синдром, що розвивається у відповідь на хронічний стрес, пов'язаний з роботою. У психодіагностиці зазвичай він вимірюється та визначається трьома симптомами: емоційним виснаженням, цинізмом та зниженням професійної ефективності. Однією з найпоширеніших методик, що використовується для вимірювання вигорання, є Опитувальник вигорання Маслаха (MBI). Результати психодіагностики є основою для розробки індивідуальної або групової психокорекційної програми. Повторна діагностика після завершення корекційної роботи дозволяє оцінити її ефективність та внести необхідні зміни.

Дослідження внутрішньоособистісного конфлікту методом терапевтичної казки у транзакційному аналізі

Олена Стасько — 2025-10-26

У статті розглянуто метод терапевтичної казки в контексті транзакційного аналізу та його можливості у дослідженні внутрішньоособистісних конфліктів, які формують життєвий сценарій особистості. Особливу увагу приділено процесу об’єктивації внутрішніх суперечностей психіки через символіку та метафоричні образи, що відбувається зокрема за допомогою терапевтичних казок у рамках транзакційного аналізу. Показано, що несвідоме має символічний характер і може бути розкрито опосередковано.

Крапковий тест Штанька для моніторингу витривалості та психо-емоційних станів

Віктор Штанько — 2025-10-26

У роботі запропоновано крапковий тест Штанька (КТШ) – методику визначення рівня витривалості щодо впливу фізичного навантаження на організм людини. За допомогою даної розробки також розглянуто залежність дрібної моторики ведучої руки від наступних психоемоційних станів: спокою, тривожності, радості та здивування. На основі використання КТШ проведено моніторинг здобувачів освіти молодшого та середнього шкільного віку. Виявлено, що стани радості й здивування, разом із помірними фізичними навантаженнями, підвищують кількісні та якісні показники дрібної моторики ведучої руки

Діагностика симбіотичних відносин: транзакційно-аналітичний підхід до розмежування здорових та патологічних форм

Ганна Яворська — 2025-10-26

У статті розглянуто феномен симбіотичних відносин у контексті транзакційного аналізу. Здійснено теоретичний огляд підходів до розуміння симбіозу як структурного порушення взаємодії Его-станів і проаналізовано типи симбіотичних взаємин: здоровий, довготривалий, обернений та функціональний. Наведено критерії діагностики симбіотичних патернів і розглянуто методи психодіагностики, адаптовані до українського контексту. Підкреслено необхідність інтеграції якісних та кількісних методів для виявлення ступеня автономності особистості. Результати дослідження можуть бути використані у психотерапевтичній практиці, освітній та науково-дослідній діяльності.