Психологічний журнал

Суб’єктивна оцінка впливу війни та непрямі індикатори благополуччя особистості

2026-03-28T14:37:26+02:00

Згідно з отриманими даними, гіпотеза про зв’язок вираженості особистісних ресурсів із суб’єктивною оцінкою впливу війни підтверджується лише частково. Значущий прямий зв’язок із цією оцінкою виявляє лише переживання осмисленості власного життя. Гіпотеза про зв’язок динаміки психологічного благополуччя із показником вираженості особистісних ресурсів підтвердилася стосовно показника задоволеності життям. Серед респондентів, які відчули вплив війни, психологічне благополуччя респондентів із високими показниками особистісних ресурсів не змінилося із плином часу у порівнянні з тими, у кого показники особистісних ресурсів виявились низькими.

Психологічні предиктори онлайн-поведінки: роль психологічного уникнення та емоційного стану

2026-03-28T14:20:28+02:00

У статті розглянуто психологічні чинники, пов’язані з особливостями онлайн-поведінки особистості. Проаналізовано роль психологічного уникнення, ескапістських тенденцій та емоційного стану у взаємодії людини з цифровим середовищем. На основі емпіричного дослідження виявлено взаємозв’язки між показниками онлайн-поведінки, психологічного уникнення та емоційного дистресу. Отримані результати свідчать, що використання онлайн-простору може виступати одним зі способів регуляції емоційних переживань.

Психологічний аналіз стану дослідженості проблеми соціально-психологічної адаптації здобувачів

2026-03-28T14:48:18+02:00

У статті подано результати психологічного аналізу стану дослідженості проблеми соціально-психологічної адаптації здобувачів. Зазначається, що соціально-психологічну адаптацію можна визначити як процес, результатом якого є досягнення високого рівня активності особистості у взаємодії із мікросоціумом, що реалізується на тлі емоційного комфорту. При цьому особистість є суб'єктом провідної діяльності, яка продуктивно і творчо її виконує; суб'єктом спілкування, що повною мірою задовольняє власні соціально-психологічні потреби, і суб'єктом самосвідомості, що переживає стани вільного вираження творчих можливостей, самоствердження і самореалізації.

Механізми калібрування суб’єктивного часу під час відтворення часових інтервалів

2026-03-28T15:11:15+02:00

У статті досліджено калібрування суб’єктивного плину часу під впливом відволікання, зворотного зв’язку та внутрішнього відліку під час відтворення «індивідуальної хвилини». 19 учасників (16–52 роки) виконували 5 умов. Відволікання без зворотного зв’язку різко збільшувало похибку й варіативність (переважно перевідмірювання), тоді як зворотний зв’язок і внутрішній рахунок підвищували точність. Описано три стратегії калібрування (наближення, чергування, відсутність динаміки). Кореляції між умовами засвідчили відносну стабільність індивідуальних відмінностей, що слабшає за внутрішнього відліку.

Мотиваційний потенціал професійної діяльності педагогів в умовах кризи

2026-03-28T15:27:25+02:00

У статті здійснено науково-теоретичний аналіз мотиваційного потенціалу професійної діяльності педагогів у контексті глибинних трансформацій сучасної системи загальної середньої освіти. Розкрито зміст і взаємозв’язок базових категорій мотиваційної сфери особистості — мотивації, мотивів, потреб і цілей — як внутрішніх регуляторів професійної активності педагога. Обґрунтовано значення мотиваційної компетентності як інтегративної професійної характеристики, що забезпечує стійкість педагога до професійних викликів, здатність до саморозвитку та ефективної реалізації педагогічної діяльності в умовах освітніх змін. Виявлено ключові суперечності, зумовлені реформуванням освітньої галузі України. Деталізовано структуру мотивації професійної діяльності та охарактеризовано напрями управління мотиваційними процесами в освіті. Визначено ефективні механізми формування стійкої мотивації до професійного розвитку педагогів.

Технології організації соціально-психологічної допомоги педагогічним працівникам: управлінський аспект

2026-03-28T15:42:44+02:00

У статті охарактеризовано технології організації соціально-психологічної допомоги педагогічним працівникам та визначено їх управлінський вимір у діяльності керівника закладу освіти. Методи: аналіз наукової літератури, концептуально-ієрархічний аналіз понятійного апарату, систематизація. На основі структурно-змістової моделі соціально-психологічної технології обґрунтовано систему допомоги педагогам: діагностичний, інформаційно-змістовий, корекційно-розвивальний та організаційно-управлінський компоненти з відповідними формами, методами та рівнями реалізації в умовах воєнного часу.

Про вплив психотипологічних характеристик особистості здобувача на особливості вивчення іноземної мови

2026-03-28T16:19:26+02:00

У статті подано емпіричне обгрунтування залежності особливостей вивчення іноземної мови здобувачами ЗВО від психотипологічних характеристик їхньої особистості. Зазначається, що процес оволодіння іноземною мовою розглядається як достатньо складний і багатоаспектний. Він складається із комплексу психологічних, педагогічних та соціальних особливостей, які фокусуються як на розвитку самої особистості здобувача, так і на формуванні та розвитку його мовної компетенції. На сформованість мовної компетентності безсумнівний вплив має рівень розвитку іншомовних здібностей, особливості процесів запам'ятовування і відтворення, вербальна активність, а також сфера психотипологічних характеристик особистості суб'єкта.

Роль психологічного практикуму у формуванні стресостійкості та професійної готовності майбутніх психологів до роботи в кризових умовах

2026-03-28T16:35:02+02:00

У статті обґрунтовано трансформацію ролі «Психологічного практикуму» як стратегічного інструменту формування професійної стійкості майбутніх психологів в умовах хронічної екстремальності воєнного стану в Україні. Здійснено порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних моделей підготовки (APA, EFPA), який виявив, що західна традиція базується на жорсткій протоколізації та автоматизації мікронавичок, що є критично важливим для збереження когнітивного ресурсу фахівця. За результатами емпіричного дослідження виявлено запит на чіткі алгоритми першої психологічної допомоги та протоколи роботи з травмою. Доведено, що реформування дисципліни має змістити акцент з оцінювання форми на розвиток життєстійкості та етичної спроможності студента діяти в умовах невизначеності.

Психологічні чинники формування схильності до булінгу в підлітковому віці

2026-03-28T16:52:37+02:00

У статті розглядається дослідження основних психологічних чинників, які потенційно можуть зумовлювати формування схильності до булінгу в підлітковому віці, а саме: агресивність, незбалансований рівень самооцінки та низький рівень емпатії. Звернута увага на важливість ранньої діагностики проявів згаданих психологічних чинників з метою превенції булінгу в підліткових колективах, групах. Розглянуто особливості підліткового віку через призму схильності до булінгу. Описано запровадження авторського відкритого спостереження «День турботи про повітряну кульку», яке дозволяє зібрати інформацію про можливі прояви психологічних чинників, що формують схильність до булінгу.

Академічна доброчесність та професійна етика як фундамент підготовки практичних психологів до роботи з травмівними станами

2026-03-28T17:11:26+02:00

Дана стаття присвячена проблемі трансформації принципів академічної доброчесності та професійної етики психологів у контексті впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Проведено паралель між порушеннями в академічному середовищі (фальсифікація, плагіат, непрозорість) та їхніми деструктивними аналогами в практичній діяльності психолога-консультанта. На основі емпіричного дослідження доведено, що використання ШІ-інтерпретацій у діагностиці призводить до зниження чутливості до індивідуальних нюансів клієнта. Особливу увагу приділено специфіці роботи з травмою в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність розробки «Етичного кодексу використання ШІ в роботі практичного психолога» та впровадження «цифрової гігієни» в освітній процес.

Індивідуально-типологічні особливості підлітків з асоціальною спрямованістю особистості

2026-03-28T17:28:35+02:00

У статті проаналізовано індивідуально-психологічні особливості особистості підліткового віку як своєрідних властивостей його психічної активності. Вони виражаються у темпераменті, характері, мотиваційно-потребовій сфері, які утворюються у результаті злиття індивідуальних біологічних і соціально набутих властивостей особистості. У поведінці підлітків виявляють такі індивідуальні особливості, як прояв рис темпераменту, початок формування характеру і бурхливий розвиток певних груп здібностей, інтелектуальних, творчих, лідерських тощо. Своєрідність індивідуальних властивостей, таких, наприклад, як емоційність, інтроверсія, нейротизм, характеризують формально-динамічні особливості поведінки особистості і в той же час, особливим чином проявляються у спрямованості, соціальній установці.

Психологічні аспекти міжкультурної комунікації в банківській сфері: роль розуміння культурних відмінностей у спілкуванні з іноземними клієнтами

2026-03-29T11:20:12+03:00

У статті досліджено психологічні чинники ефективності міжкультурної комунікації банківського персоналу з іноземними клієнтами. Вперше емпірично диференційовано предиктивну силу компонентів культурної інтелігентності у банківському контексті та верифіковано роль метакогнітивного CQ як медіатора між знаннями і поведінковою адаптацією. У змішаному дизайні дослідження взяли участь банківські працівники ( ) та іноземні клієнти ( ) трьох культурних кластерів. Встановлено позитивний зв’язок між міжкультурною компетентністю персоналу та задоволеністю клієнтів ( ). Виявлено асиметричний профіль компетентності: достатній афективний компонент поєднується з дефіцитами поведінкового та метакогнітивного компонентів. Запропоновано модель культурно компетентного банківського обслуговування.

Психологічні чинники конфліктної поведінки в організаційному середовищі під час війни

2026-03-29T11:32:11+03:00

У статті розглянуто психологічні особливості конфліктної поведінки в організаційному середовищі під час війни, зосереджуючись на чинниках, що зумовлюють виникнення та розвиток конфліктів. Війна суттєво змінює соціально-психологічний клімат в організаціях, підвищуючи рівень стресу та невизначеності. В рамках роботи проведено емпіричне дослідження спрямоване на виявлення найбільш конфліктогенних чинників, оцінку рівня стресу як одного з дестабілізуючих факторів організаційної взаємодії. Проаналізовано взаємозв’язок між постійним стресом від військових дій, іншими ключовими чинниками та підвищеною психоемоційною напругою і зростанням конфліктності в колективах.

Насильство в сім’ї: мовленнєві стратегії і тактики реагування поліцейських на відповідні факти

2026-03-29T11:43:41+03:00

У статті досліджено мовленнєві стратегії і тактики, що застосовуються поліцейськими під час реагування на факти домашнього насильства. Особливу увагу приділено аналізу мовлення як інструменту професійного впливу, що здатен як сприяти ефективній взаємодії з постраждалими, так і ускладнювати її у разі некоректного використання. Визначено ключові комунікативні підходи до встановлення контакту, зниження рівня стресу постраждалих, отримання достовірної інформації та формування довіри до правоохоронних органів. Розглянуто типові мовленнєві помилки та їх наслідки. Наведено практичні приклади мовленнєвої поведінки поліцейських. Проаналізовано міжнародний досвід, зокрема підхід trauma-informedpolicing, та наведено емпіричні дані щодо ефективності його застосування. Обґрунтовано необхідність удосконалення мовленнєвої підготовки поліцейських у сучасних умовах, особливо в контексті воєнного стану.

Особистісна психокорекція як чинник професійного становлення майбутнього психолога

2026-03-29T12:55:43+03:00

У статті розглянуто сутність поняття «професійне становлення» та розкрито особливості професійного становлення майбутнього психолога. Об’єктивована роль особистісних факторів для становлення психолога-професіонала. Увага зосереджена на ролі особистісної психокорекції у цьому процесі, оскільки вона дозволяє майбутньому фахівцю набути професійно важливих якостей: особистісної зрілості, психоемоційної стабільності, здатності до рефлексії, розуміння себе та іншого. Перераховане убезпечує майбутнього фахівця від можливості професійного вигорання та забезпечує ефективність результатів професійної діяльності.

Особливості застосування психокорекційних методів у роботі з проявами емоційного вигорання

2026-03-29T13:11:08+03:00

У статті розглянуто сучасні підходи до розуміння феномену емоційного вигорання як комплексного психічного стану, що формується під впливом хронічних професійних та особистісних стресорів і проявляється у сфері емоційного виснаження, редукції особистісних досягнень та деперсоналізації. Наголошено, що в умовах воєнного стану в Україні проблема профілактики та подолання вигорання серед педагогів, медичних працівників, психологів і волонтерів набуває особливої актуальності. Метою дослідження є визначення особливостей застосування психокорекційних методів для зниження рівня емоційного вигорання та відновлення психоемоційного ресурсу особистості.

Нейропсихологічна корекція порушень розвитку у дітей з РАС та РДУГ

2026-03-29T13:22:57+03:00

У статті розглядаються теоретичні та прикладні аспекти нейропсихологічної корекції порушень розвитку у дітей із розладами аутичного спектра та розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Мета дослідження – проаналізувати сучасні нейропсихологічні підходи до корекції когнітивних, регуляторних та поведінкових порушень у зазначених нозологічних групах. Застосовано теоретичний аналіз і синтез наукових джерел, системний підхід до вивчення нейробіологічних та нейропсихологічних механізмів РАС і РДУГ. У роботі обгрунтовано ефективність індивідуалізованого нейропсихологічного підходу, що ґрунтується на принципах нейропластичності.

Використання трансформаційних ігор у психотерапевтичній практиці

2026-03-29T13:32:44+03:00

У статті розглянуто особливості використання трансформаційних ігор у психотерапевтичній практиці як інноваційного інструменту роботи з клієнтом. Проаналізовано теоретичні засади застосування ігрових методів у психологічному консультуванні та психотерапії, зокрема їхній вплив на емоційний стан, самопізнання та розвиток особистості. Окрему увагу приділено практичним аспектам впровадження таких ігор у терапевтичний процес, їхнім перевагам і можливим обмеженням. Зокрема, описано методику і особливості проведення МАК-гри «Колесо життя. Баланс».

Травмівні переживання дитинства, та їх вплив на формування деструктивних тенденцій психіки

2026-03-29T13:50:19+03:00

Сучасний етап розвитку українського суспільства висуває необхідність забезпечення психологами висококваліфікованої допомоги для сприяння у подоланні складних життєвих ситуацій, вікових і кризових явищ, вирішенню особистісних проблем та зниженню впливу деструктивних тенденцій у поведінці, які ускладнюють адаптацію особистості до соціальних та життєвих умов. Дана стаття присвячена аналізу глибинних аспектів психіки індивіда, зокрема впливу травматичних переживань дитинства на формування особистісних проблем суб’єкта.